| Головна » Статті |
| Всього матеріалів в каталозі: 41 Показано матеріалів: 31-40 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 » |
|
Олена Пчілка (мати Лесі Українки) з своїми дітьми відвідала с. Гільчу в 1881р. Побувала вона тут на Храмове свято 22 травня. Через те до поеми написано примітку "Щороку (на літнього Миколи) у Гульчу до "Святої Печери" збирається велика сила народу." |
|
Старовинне село Гільча Здолбунівського району на Рівненщині. Багато легенд і переказів про нього склали люди. |
|
В наш час відбувається багато чудес - явищ, які не піддаються законам природи: кровоточасть, мироточать, плачуть, оновлюються ікони. Для віруючих людей чудо є проявом милості, або застереження Божих. Будь-яка людина має право вірити в чудо, або не вірити, як і взагалі, має волю, дану Богом, в усьому.
Вражає своєю неповторністю й ікона Спасителя з Острога. Як зазначила Світлана Дарчик, керівник центру вивчення спадщини Острозької академії, "аналогів такому явищу немає в усьому світі. Ця ікона є однією з найцінніших реліквій не лише нашої академії, але й усієї України".
Пропонуємо ознайомитись з статтею, вміщеною на сайті "Православіє в Україні", яка розповідає про чудесну святу ікону у якій Господь знову явив нам чудо. |
 Як відомо, в процесі дослідження вітчизняного краєзнавства, важливим є з’ясування особливостей розвитку окремих регіонів України. Це положення стосується і Волині – як одного з історико-географічних регіонів сучасної України. Практичне значення даних досліджень на сучасному етапі полягає в тому, що вони можуть бути використані в новому виданні Історії міст і сіл України, нагальна потреба в якому, як стверджує голова Всеукраїнського товариства краєзнавців академік Національної Академії Наук України Петро Тимофійович Тронько, уже давно назріла.Поки малодослідженою залишається проблема, що стосується розвитку палацово-паркового мистецтва на Волині (зокрема в Мізочі) попередніх століть. Тому в нашому дослідженні ми спробуємо дати аналіз розвитку та еволюції мізоцького парку від початку створення до сьогодення. В основному зупинимося на другій половини XVIII – початку XIX ст. (час створення мізоцького парку). |
|
Призначення на Рівненську єпархію, я прийняв з надією на Бога, було тяжко, але духовенство і православні віруючі підтримували мене своїми молитвами. Віруючі люди знають, що Бог не в силі, а в правді, тому твердо стоять на канонічних позиціях, бережуть свою віру і охороняють свої храми. |
|
29 жовтня 2005 року до благочинного церков Здолбунівського району протоієрея Миколи Ярощука зателефонував чоловік і повідомив, що по вулиці Ольжича, 3 (колишня Петровського) в будинку Олександрук Євгенії Семенівни кровоточить ікона. |
|
БЕЗ ЛЮБВИ ВСЁ-НИЧТО! |
 Перші відомості про місто Здолбунів містить грамота, укладена 30 вересня 1497 р. у замку біля села Топорище на Житомирщині. В грамоті Великий Литовський князь Олександр засвідчує даровані гетьманові Костянтину Острозькому маєтності Луцького і Кременецького повітів: села Богдашів, Дермань, Кунин, Лідаво, Урвенну, а також Здолбунів, але під назвою "Долбунов". |
|
Від призначення на посаду церковних старост на службу в 1721р. до початку XIX ст., їх становище в Російській імперії практично не було визначено офіційними правами. Крім шани та поваги, церковний староста майже нічим не відрізнявся від прихожан своєї церкви, та не був забезпечений ніякими перевагами. Позбавлений стимулу, церковний староста часто незовсім добросовісно виконував свої функції та обов'язки, що негативно позначалось на матеріальному становищі церкви. |
|
Не всі жертви нацизму були євреї, але всі євреї були жертвами нацизму Елі Візель Про Голокост часів Другої світової війни сказано і написано багато, тому в декого може скластись враження, що про всі ті сторінки історії відомо все. Так, написано і сказано багато, але далеко не все. Наша пам'ять знову і знову повертається до тих часів. І в цьому - вимога історії. |