Православна Здолбунівщина

Після попереднього з'ясування факту на дійсність протоієрей Микола Ярощук з священнослужителями Свято-Катеринівської церкви протоієреєм Юрієм Шевчуком, дияконом Юрієм Чупринським і регентом хору Кузьменко Іриною Іванівною прибули на місце події.

Чудо! Ні в кого не було жодного сумніву щодо баченого. На правиці Божої Матері з-під грудей стікає два потічки, від трьох до семи сантиметрів, темно-багрової крові. Потічки завершувались великими краплями і здавалось, що хочуть впасти. Але коли отець Микола попробував папірцем зняти згустки крові вони виявилися засохлими. Оскільки ця подія відбувалась в суботу перед недільною службою, після всеношної біля ікони всі названі священнослужителі з церковним хором і парафіянами в домі Євгенії відслужили акафіст до Божої Матері Іверської.

На другий день, після завершення літургії, урочисто, під передзвін церковних дзвонів, ікона була перенесена в святий Катеринівський храм і встановлена для поклоніння.

Зі слів Євгенії Олександрук, кровотечу ікони виявила не вона сама, а захожі до неї, з особистих питань, чоловік з жінкою з Рівного. Цей же чоловік відразу повідомив благочинного про те, що сталося.

Що стосується питання, коли саме закровоточила ікона, є різні варіанти.

По одній із версій, це могло статися 26 жовтня за н. ст. в день святкування Божої Матері Іверської, тобто за три дні до виявлення кровотечі. Саме цей день громада Київського патріархату в Здолбунові проголосила святом і відзначила першу річницю заснування свого храму на місці каплиці в честь апостолів Петра і Павла. Новозбудована каплиця на честь апостолів Петра і Павла (90-ті роки), яка відразу була переданою владою Київському патріархату, є місцем колишнього Свято-Успенського монастиря Почаївського подвір'я, зруйнованого в 1960 році. Благочинний, протоієрей Микола Ярощук, декілька років тому, в день святкування незалежності України 24 серпня на площі наголошував перед владою і громадськістю про приналежність місця каплиці Петра і Павла Православній громаді і пропонував тут відновити бувший монастир. Громада КП поспішила використати це місце для себе і Сама Матір Божа спротивилась їхньому дійству і закровоточила Своєю іконою.

Другою версією кровотечі ікони Божої Матері Іверської є наші знецінення і насильства по відношенню до канонічної Православної Церкви і її храмів по прикладу м. Острога та інших місць.

Саме в той час, коли ікона кровоточила, декілька осіб з Острога на чолі з бувшим священиком Ярославом Хавруком вели зрадницьке планування передачі Воскресенського храму в Київський патріархат. Через одну неділю анафематствований Філарет провів кощунственне богослужіння і «висвятив» Ярослава Хаврука в псевдо-єпископа. В Здолбунові громади КП (їх є три) також противляться, а влада підбурює і вишукує неіснуючі причини започаткуванню будівництва другого Православного храму в честь Матері Божої Казанської біля «паровоза» на перехресті вулиць Паркова-Шевченка.

Окрім цього, в Здолбунові існує ще більше десяти сектантських общин з будівлями (одна з них, навіть нехристиянського походження, свідки Єгови, знаходиться біля районної лікарні). Дві споруди в Здолбунові ще належать католикам – костел - і грекокатоликам. Не може бути сумніву, що такий підбір антиправославної коаліції споруд є причиною того, що в Здолбунові з кінця 80-х років і до тепер відбувається масове оновлення ікон, а саме:

1. По вулиці Данила Галицького (колишня Кузнецова), 32, в Руденко Тетяни Іванівни обновились в різні часи п'ять ікон - три ікони Божої Матері і дві Спасителя.

2. В Літковської Таїсії Юхимівни, вул. Словацького, 32, обновились дві вінчальні ікони: Спасителя і Матері Божої.

3. Вулиця Шевченка 4-А, в Кулеші Катерини Василівни обновилась ікона Божої Матері.

4. По вулиці Шкільній, 36, кв. 5, у Коломійцевої Тамари Григорівни також обновилась ікона Божої Матері і благоухала. На кінець слід відзначити, що уже в згадуваному Острозі, в 90-х роках, мироточила Страсна ікона Спасителя.

Завершуючи нашу розповідь про чудотворіння ікон, потрібно сказати про одну дуже важливу річ, що святі ікони сьогодні обновлюються, мироточать, кровоточать і плачуть (є і таке) заради того, щоб розбудити у наших серцях відповідну віру, а також посилити молитву за Церкву, за наші Православні храми, за ревне стояння наших православних християн у святій канонічній апостольській благодатній Церкві Христовій з дотриманням виконання святих спасительних Таїнств і обрядів, таких як Хрещення, Покаяння (сповідь), Святе Причастя і поховання та інших, тільки в Православних храмах.

Не спокушаймо Господа інакомисленням і антиправославними діями. Якщо нас не врозумляють чудеса і не навертають до Бога, тоді наступає кара Божа, яка також покликана напоумити людей у вірі.

Будьмо пильні до голосу Божого.