Православна Здолбунівщина

Святитель Григорій Богослов

«Якщо одні з жінок відрізняються ощадливістю, а інші благочестям, бо важко поєднувати обидві якості, то вона перевершувала усіх тим і іншим, і в кожному досягла верху досконалості, і обидва вміла з'єднати в одній собі. Одне не терпіло у нею збитку від іншого, але одне іншим взаємно підтримувалося. Чи сховався від неї якийcь час і місце молитви? Про це у неї щодня була найперша думка. Умовчу про справи ще більш сокровенні, яким свідок один Бог і про яких знали хіба вірні рабині, що були в тому її повіреними".

Так поетично і разом з тим зворушливо малює перед нами образ своєї матері святитель Григорій Богослов. Сьогодні, разом з передсвятом Преображення Господнього, Православна Церква вшановує пам'ять - праведної Нонни, матері святителя Григорія Богослова.

Існує думка, що життя людини - це постійний вибір між добром та злом, між життям з Богом та без Нього. Однак для матері святого Григорія такого вибору не існувало: вона твердо стала на шлях віри і своїми ділами намагалася якнайближче наблизитися до свого Творця. Для цього святій Нонні довелося подолати немало перешкод. Вихована в християнському дусі, свята була віддана заміж за Григорія Аріанзського, багатого власника земель в Аріанзському та Назіанзському округах Візантійської імперії. Григорій був язичником і поклонявся вогню. Для благочестивої душі Нонни, не зважаючи на всі матеріальні блага, таке положення було особливо нестерпним. Вона постійно просила Господу навернути її чоловіка до Себе та просвітити його душу світлом істинної віри.

"Не могла вона переносити цього спокійно, щоб однією половиною бути в єднанні з Богом, а іншою частиною самої себе - залишатися у відчуженні від Бога. Навпаки, вона бажала, щоб до союзу плотського приєднався і союз духовний. А тому вдень і вночі припадала до Бога, в пості і з багатьма сльозами просила у Нього навернути до віри її чоловіка" - так пише про цей період у житті матері святитель Григорій.

«По вірі вашій буде вам» - говорить Святе Письмо, цим самим засвідчуючи, що для Бога усе можливо.

Одного разу чоловікові Нонни було видіння, що він нібито співав псалом Давида «возвеселився за тих, хто сказав мені: в дім Господень підемо» (Пс. 71, 1). Спів був надзвичайної краси, він настільки вразив Григорія, що він вирішив охреститися. В скорому часі його було рукопокладено на пресвітера а потім і на єпископа Назіанзінського. Разом з його хіротонією була посвячена в діаконіси і свята Нонна.

Тепер вона могла повністю присвятити своє життя на служіння Господу, займаючись благодійністю. Останні роки її життя були особливо болісними для неї: майже одночасно померли наймолодший син Кесарей та єдина донька. Але все це праведна Нонна приймала як волю Божу.
В 374 році у віці 100 років помер її чоловік - єпископ Григорій. А через короткий проміжок часу, під час молитви в храмі, залишила цей світ і свята Нонна.