Православна Здолбунівщина

Свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього було встановлене у Константинополі Патріархом Лукою Хрисовергом на знак подяки Господові та Його Пречистій Матері за перемогу грецького імператора Мануїла та руського князя Андрія Боголюбського в битвах з ворогами.

В Руській Православній Церкві це свято поєдналося зі спогадом про хрещення Русі 1 серпня (за новим стилем - 14 серпня) 988 року. За церковним переданням, саме цього дня князь Володимир хрестив русичів у річці Почайні. 

14 серпня в усіх храмах Української Православної Церкви правиться святкова Божественна літургія, під час якої священнослужителі з вівтаря виносять Хрест, щоб віруючі могли йому вклонитися. До або після Літургії звершується мале освячення води, а також меду нового врожаю.

Цей день також називають «Маковієм», і наші сучасники сьогодні не замислюються про те, до чого тут мак. Але ж назву святу дали не червоні квітка, а сім мучеників - брати Маккавеї.

Єврейське прізвище Маккавей перекладається як «молот» і жодного відношення до маку не має. У житіях святих ідеться про сім святих мучеників Маккавеїв: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Адима й Маркелла, а також матір їхню Соломонію та вчителя їхнього Єлеазара. Вони постраждали 166 року до Різдва Христового від сирійського царя Антіоха Єпіфана. Цар, прихильний до еллінського культу, в Єрусалимі та по всій Іудеї запровадив язичницькі звичаї. Він опоганив храм Господень, встановивши в ньому статую Зевса Олімпійського, до поклоніння якому схиляв юдеїв.

Дев'яностолітній старець - законовчитель Єлеазар, якого за прихильність до Мойсеєвого закону було засуджено до страти, з твердістю пішов на тортури й помер в Єрусалимі. Таку ж мужність виявили учні святого Єлеазара: сім братів Маккавеїв і матір їхня Соломонія. Цар Антіох Єпіфан судив їх, вони безстрашно визнали себе послідовниками Бога Істинного, відмовилися принести жертву язичницьким богам, і були страчені. Після смерті дітей, яких убивали одного за одним на очах матері, цар наказав помилувати Соломонію, щоб біль усе подальше життя шматував їй серце. Але свята Соломонія, стоячи над тілами своїх синів, здійняла руки з вдячною молитвою до Бога й відразу ж померла. Подвиг святих семи братів Маккавеїв надихнув Іуду Маккавея, який підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і, здобувши перемогу, очистив Єрусалимський храм від ідолів.

Цього дня скрізь можна побачити в руках людей букетики польових квітів - так звану «маковейську квітку» - букет, що складається з багатьох рослин - м'яти, чебрецю, календули тощо. Газети, телевізор і радіо старанно нагадують про необхідність його придбання й освячення в церкві, згадуючи при цьому про якесь магічне значення кожної з рослин. Але розповіді про те, що необхідно приготувати букет «магічних квітів» з кількома голівками маку, освятити все це в церкві, щоб освячений мак розсіяти потім по городі - не що інше, як перекручування нашої спадщини. Адже бажання сліпо додержуватися незрозумілого звичаю не повинно переважати над розумною й усвідомленою вірою та поклонінням справжнім чудесам Божим.

Наші предки кожну справу починали з молитви, за перший урожай завжди дякували Богові, приносячи плоди своїх рук до церкви на освячення. Як відомо, раніше не було фармацевтичних препаратів, хворих лікували травами, які обов'язково освячували в храмах. Цей звичай зберігся й до наших днів: люди приходять у церкву з букетом лікарських рослин, який насправді є символом людської вдячності Творцеві та віри в те, що все в руках Божих.

Також це свято називають Медовий Спас - цього дня святять свіжовикачаний мед і пригощають ним усю родину. А в Києво-Печерській Лаврі 14 серпня вже традиційно відкривається однойменна виставка-продаж меду і продуктів бджільництва. Десятки бджолярів України приїхали сюди, щоб кияни й гості міста мали змогу придбати цілющий та смачний мед. Вона діятиме до 23 серпня на території Дальніх печер.

А найголовніше - від цього дня розпочинається двотижневий Успенський піст - «Спасівка», який триватиме до 28 серпня - свята Успіння Пресвятої Богородиці. Три свята - на честь Всемилостивого Господа і Спаса нашого - з'єднують собою Спасівку: перше - Винесення древ Чесного Хреста Господнього (14 серпня); друге - Преображення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа (19 серпня); третє - перенесення до Константинополя Нерукотворного Образа Господа (29 серпня).