Православна Здолбунівщина

Хто вшановує мученика, не його робить більш славним, але сам від нього отримує благословення, яке освічує.
Микола Пєстов

І хоча храм зовсім новий, а будівництво й досі триває, навколо вже сформувалася міцна община. Помолитися сюди приходять усі, хто потребує слова Божого, але особливо - молоді пари, бо святі мученики Адріан і Наталія є покровителями християнського подружжя. Сьогодні Православна Церква вшановує їх пам'ять.

Подружжя Адріан і Наталія жили в місті Нікомідії у Віфінській області Малої Азії. Адріан був язичником і служив чиновником імператора Максиміана Галерія (305-311 рр.), гонителя християн. Наталія була таємною християнкою.

У печері поблизу Нікомідії в період гонінь ховалося 23 віруючих. Їх затримали, судили, катували і примушували принести жертву ідолам, а потім повели в судову палату, щоб записати їх імена. Начальник цієї палати Адріан запитав затриманих, на яку нагороду за муки чекають вони від свого Бога. Християни відповіли: «Не бачило того око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його» (1 Кор. 2, 9). Почувши це, Адріан сказав писарям: «Запишіть і моє ім'я разом із ними, бо і я - християнин». Адріана теж кинули у в'язницю.

Імператор радив Адріанові викреслити своє ім'я із списку християн і вибачитися. Та Адріан запевнив, що не збожеволів, а вчинив так на власне переконання. Виповнилося тоді молодому чиновникові 28 років.

Дізнавшись про те, що трапилося, Наталія поспішила до в'язниці, де підбадьорювала Адріана, і допомагала триматися мужньо.
У в'язниці Адріана разом із іншими християнами піддали страшним катуванням: мученики, яким важким молотом перебивали руки і ноги, помирали в страшних муках. Коли черга дійшла до Адріана, Наталія найбільше боялася, щоб чоловік не виявив малодушності й не відрікся від Христа. Помер святий Адріан разом із іншими мучениками в 304 році. Коли їх тіла почали спалювати, піднялася гроза і піч згасла, кількох же катів убила блискавка. Віруючі перенесли тіло Адріана у Візантійське передмістя і там поховали.

Іще перед Адріановою смертю Наталія просила його молитися, щоб її не примусили вийти заміж. Та з молодою й багатою вдовою захотів побратися тисячоначальник армії. Адріан уві сні з'явився дружині й сказав, що незабаром і вона піде за ним. Так і трапилося: Наталія померла на чоловіковій могилі.