Православна Здолбунівщина

 

17 червня відбулась зустріч випускників випускників 1991р. випуску, яка відбулася у рідному селі Білашів, у селі де пролетіло наше дитинство, де ми ходили в школу, де квітувала наша юність. Ніби вчора ми ще були школярі, але від останнього у нашому житті дзвоника пролетіло 20 років.

Шкільне подвір`я зустріло ранковою прохолодою і квітучими клумбами. На подвір`ї вже зібрались однокласники, всі сьогодні прийшли до школи, як до другої домівки, до домівки яка дарувала нам тепло і світло, де нам все знайоме до найменшої дрібниці, де ми сперечались до хрипоти, де з надзвичайною легкістю мінялись наші парти і наші мрії, де ми стали дружньою шкільною сім`єю, де ми прописані всією душею назавжди.

У шкільному коридорі нас радо зустріла перша вчителька Слівчук Надія Леонтіївна та класний керівник Маркова Світлана Іванівна. Вишикувавши нас у колону по двоє, під мелодійний звук шкільного дзвоника ми пішли у свій клас, де кожен сів за свою парту.

В цю мить здалось, що життя призупинилось і повернулось назад у минуле в ту прекрасну пору коли ми були школярі. З привітальним словом виступили для нас наші вчителі Надія Леонтіївна і Світлана Іванівна. Також на зустрічі був присутній колишній директор Стецюк Мирослав Фіофілович, який сказав для нас дуже багато теплих слів, привітань і побажань.

Далі наша зустріч мала продовжуватись у храмі. І, після спільної фотографії на пам`ять, ми поїхали у село Мости, де настоятелем храму є наш однокласник о. Василій Начев. Мости зустріли нас мальовничою красою, село з усіх сторін купалося у лісах, ось ми і підїхали до храму. Було приємне здивування коли ми побачили на подвір`ї доріжку виложену з квітів, це для нас постаралися приходжани храму. І ми всі разом з нашими вчителями зайшли у храм. Навкруг така краса, що кожен затамував подих.

Розпочалася Божа служба. Щира молитва, любов і теплота об`єднала нас. Спів хористів так милував, що здавалось небо співає з ними. Приходжани дивились на нас з такою ніжністю та теплотою, що від такої уваги у грудях тріпотіло серце. Після літургії відслужили подячний молебінь. Подякувавши Господу Богу за цей день за його любов, ласку і милість. Також відслужили поминальну службу за нашою однокласницею Оленіч Наталією, яка трагічно загинула. Коли опустили ікону Пресвятої Богородиці кожен з нас підійшов приклонитись, поцілував хрест і отримав просфору. Далі о. Василій сказав нам теплі і хороші слова, було приємно чути, що всі однокласники залишились вірними своїй вірі і ніхто не відійшов від церкви Христової.

А далі було дуже багато привітань від приходжан, хористів цього храму. Ми дуже вдячні їм, що вони покинули свої повсякдені справи і прийшли у храм розділити з нами цю прекрасну подію. Вийшовши на подвір`я храму о. Василій покропив нас свяченою водичкою, дуже-дуже щиро. Навкруги панувала велика радість і любов.

Сфотографувавшись біля храму ми поїхали у с. Мізоч де був святковий обід. Святкування розпочалося також з молитви і Божого благословення. Вечір був дуже чудовий, згадували шкільні роки, читали вірші, розказував кожен про себе. Було сказано дуже багато теплих слів від вчителів і однокласників. Поспілкувавшись день ми зрозуміли, що не дуже і змінились тільки трішки жіночнішими стали наші дівчата, і мужнішими наші хлопці. Дуже добре і весело провели час.

Закінчилась зустріч також молитвою в надії зустрітися знову. Серед наших однокласників немає відомих знаменитостей, видатних вчених, але дуже прекрасно, що всі ми стали хорошими людми.