Православна Здолбунівщина

З цим питанням краще звернутися спочатку до настоятеля храму.

Мені чомусь здається, що Ви це питання ще з ним не обговорювали.

Щодо будь-яких питань, які, на Вашу думку, має вирішувати Владика, потрібно звертатися у Рівненське єпархіальне управління.

У Владики є приймальні дні, у які Владика приймає всіх бажаючих.

№ телефону 22-69-29. Електронної адреси немає.

Навіки слава Богу!

Заочно дати пораду у відповідь на Ваше запитання важко. Я не знаю ні Вас ні Вашого чоловіка, ні його роботи.

А щодо молитви, то не потрібно шукати особливих молитв. Будь-яку молитву, що возноситься від щирого серця, чує Бог і завжди подає нам те, що ми просимо і що потрібно для нашого спасіння у свій час. Тому, просто моліться і Бог благословить Вашу сім’ю. Нехай молиться і Ваш чоловік. Крім домашньої молитви обов’язково має бути молитва церковна. Подавайте записочки з іменами на вийняття часточок з просфори - це найважливіша молитва!

Навіки слава Богу!

Вибачте за затримку відповіді.

Якщо це і благочестивий звичай, то тільки в тому випадку, що коли когось хоронять, то потрібно бути на похороні і молитись за упокій душі. Мабуть тому й не можна спати. В селі так і роблять. Мало хто залишається дома, коли в селі похорон.

В місті все по-іншому.

Тим, хто живе біля церкви - ще по-іншому.

Не думаю, що маленьких дітей потрібно будити тільки через те, що йде похорон.

Для віруючої людини потрібно буде завжди йти в розріз із своєю совістю, займаючись такою роботою.

Начальника теж неможливо не послухатись.

Людина стає перед вибором: залишитись на цій роботі і йти проти совісті - грішити, чи залишити роботу і знайти таку, щоб не нашкодити душі.

А вибір має зробити кожен сам. В даному випадку, ваш чоловік і ви.

Навіки слава Богу!

Ваші знайомі рахуються не вінчаними, а їхні діти - не хрещеними!

Мабуть вони це розуміють, бо вирішили зробити це у канонічній (законній) Церкві.

Хресну при цьому потрібно взяти православну.

 

Пропоную ознайомитися з матеріалом на дану тему з "Церковної Православної газети".

 

Шлях кожного християнина до Царства Божого починається з Таїнства Хрещення. Аби прийняти Хрещення, потрібні віра і покаяння. Православна Церква вчить, що віра у таїнство і пов'язане з цим щире бажання його прийняття є необхідними умовами, аби дія таїнства була спасенною: "Хто увірує і охреститься, буде спасенний; а хто не увірує, буде осуджений" (Мк. 16:16). Згідно з церковним уставом, у хрещенні немовлят і дорослих беруть участь хресні - духовні батьки. Вони з'явилися у Церкві через практику хрещення дорослих, потім їх уже почали брати для хрещення дітей. За людину, яка хотіла приєднатися до Церкви, перед єпископом чи пресвітером мав поручитися один із членів Церкви. Основна роль поручителя, тобто хресного батька чи матері, полягала у підготовці людини до прийняття Таїнства Хрещення. Поручитель мав навчити свого хрещеника основ православної віри і благочестя. При хрещенні дітей функції хресних батьків зазнали змін. Тепер їхня роль не закінчувалася хрещенням, а починалася із прийняття дитини з купелі. Вони засвідчували перед Церквою, що дітей, яких вони прийняли з купелі, виховуватимуть у християнській вірі. Слід зазначити, що така практика існує у Церкві з давніх часів. Про поручителів згадує богослов II ст. Тертуліан. Участь поручителя у хрещенні зафіксовано 54-м правилом Карфагенського Собору 419 p.: "Недужі, які не можуть за себе відповідати, нехай будуть охрещені тоді, коли, з їхньої волі, проречуть свідоцтво про них інші, на особисту відповідальність". Згідно з церковним уставом і звичаєм стародавньої Церкви, було достатньо й одного хресного: або батька для хлопчика, або матері для дівчинки. Але згодом у хрещенні, яке, за вченням Церкви, є духовним народженням людини за аналогією з тілесним народженням, почали брати участь двоє хресних - і батько, і матір. Цей звичай, що поширився на Заході у VIII ст.., пізніше проникає і на Схід. На Русь він прийшов у XIII ст., остаточно утвердившись після XV ст. Стати хресним батьком чи матір'ю дозволяється не кожній людині. Хресними батьками можуть бути лише ті, хто належить до Православної Церкви. Причому не ті, хто відвідує храм кілька разів на рік (на Пасху чи Різдво), а хто регулярно сповідається і причащається. Справжня християнська віра немислима без постійної молитви і єднання з Христом у Таїнстві Причастя Його Тіла і Крові. Батьки того, хто приймає Таїнство Хрещення, не можуть бути його хресними. Також, згідно з церковним правом, чоловік і дружина не можуть бути хресними однієї дитини. Не бажано ставати хресними батьками монахам, а також особам, які не досягли церковного повноліття - 15 років для юнаків і 13 років для дівчат. Не можуть бути хресними батьками недієздатні особи, іновірці, єретики та відступники. Обов'язок хресних батьків - релігійно-моральне виховання своїх хрещеників, отож не можуть брати на себе такі зобов'язання ті, хто не має твердої і свідомої віри, а також особи із сумнівними моральними цінностями! Участь кількох пар хресних батьків у хрещенні можлива лише як виняток із правил, за умови, що вони усі братимуть участь в духовному вихованні дитини. Якщо батьки з якихось інших міркувань запрошують більшу кількість хресних то це блюзнірство стосовно Таїнства Хрещення. Практика так званих заочних хресних може допускатися лише як поблажливість до певних обставин, але не має бути правилом. Хресні перед Богом і Церквою беруть на себе дуже серйозні зобов'язання. Тому вони мають усвідомлювати відповідальність, яка на них лежить. Хресні повинні навчити своїх хрещеників приступати до Таїнств Церкви, головним чином Сповіді та Причастя, дати їм знання про богослужіння, привчати відвідувати церковні служби, постувати і жити благочестиво. Також до їхніх обов'язків належить застерігати своїх хрещеників від усіляких спокус, які особливо небезпечні у дитячому та юнацькому віці, Хресні батьки, знаючи особливості характеру тих, кого вони прийняли з купелі, можуть допомогти їм у визначенні життєвого шляху, порадити, яку професію обрати. Якщо є потреба, хресні повинні брати своїх хрещеників під опіку. Легковажне ставлення до обов'язків хресного - тяжкий гріх, бо від цього залежить доля хрещеника. Не слід бездумно погоджуватися на запрошення стати хресним батьком чи матір'ю, особливо якщо один хрещеник уже є. Відповідно й відмову бути хресним не варто вважати зневагою і сприймати як образу. Якщо хресні та їхній хрещеник живуть далеко одне від одного і тісне спілкування неможливе, завжди є можливість молитися за своє духовне чадо. А це вже багато що означає! Слід зазначити, що хресні батьки зі своїми хрещениками та їхніми батьками вступають у духовну спорідненість, а це має особливе значення у шлюбному церковному праві. Отці Трулльського Собору в 53-му правилі заборонили шлюби між хресними і батьками хрещеника. Упродовж століть ставлення до ступеня духовної спорідненості, що перешкоджає укладанню шлюбу, змінювалося. Так, у XIX ст. Синод Руської Православної Церкви вбачав непереборну перешкоду до шлюбу лише у стосунках між хресною матір'ю та батьком дитини, а також між хресним батьком та матір'ю дитини. На завершення наведемо слова святителя Іонна Златоуста: "Звернемо слово до ваших хресних батьків, щоб і вони могли побачити, якої винагороди будуть удостоєні, якщо виявлятимуть до вас щиросердну старанність, і навпаки, якого осудження зазнають, якщо виявлять недбалість. Подумай, возлюблений, про тих, хто приймає запоруку про гроші, бо вони наражаються на більшу небезпеку, ніж сам боржник, який бере гроші. Бо якщо боржник виявиться розсудливим, то полегшить тягар кредиторові; якщо ж виявиться безрозсудним, то наразить його на велику небезпеку... Якщо ж ті, хто поручається за гроші, вважають себе відповідальними, то наскільки ж більший обов'язок у того, хто причетний до духовного, хто прийняв запоруку про чесноти, щоби виявити велику турботу, переконуючи, наставляючи, виправляючи, проявляючи батьківську любов... Тож тепер і ви, хресні батьки, знаєте, що неабияка небезпека загрожує вам, якщо виявите недбалість".

В цій заповіді говориться про суботу, день для Господа.

В новому заповіті - це Неділя.

Та заповідь про суботу не виключає інших свят, які були в Старому заповіті і є в Новому.

Виходить, що Ви запитуєте, чому не можна працювати  на Пасху, чи в день Різдва Христового?

Після консультації з Владикою Варфоломієм повідомляємо наступне:

Відкриття такого центру в нашій єпархії поки-що не планується.

Створення офіційного сайту планується у новому році. Вже зараз існує сайт "Рівненщина православна". З нового року він стане офіційним сайтом Рівненської єпархії.

Навіки слава Богу!

Читайте, як Вам зручно.

Можна по главі в день, можна більше.

Сидячи читати можна.

Пам’ятайте, що Біблія - це не одна книга, а багато книг зібраних в одній.

Спаси Вас, Господи!

Тут все залежить від можливості.

Дома добре мати куточок для молитви. Там розміщають ікони, можна зробити поличку для свв. води, масла, свічок та ін., а також підствку (аналой) для молитвослова. Звичайно, що там не місце телевізору, радіоприймачу і т.д.

Найкраще, щоб такий куточок був на східній стороні, але якщо це не можливо - можна на будь-якій, або у будь-якому кутку.

Також у кожній кімнаті мають бути ікони, хоча б маленькі, але у достойному місці.

Одназначну відповідь на Ваше запитання дати важко.

Тут кожна людина має зробити вибір і бути готовою в разі відмови від щеплень до серйозних проблем, наприклад, дитину без щеплень можуть не прийняти до школи.

Все ж і насильно прищеплювати дітей, без дозволу батьків, думаю, ніхто не має права.

Пропоную посилання на дану тему:

При потребі пошукайте й інші матеріали на дану тему в Інтернеті і самі зробіть висновки.

Нехай Бог допоможе Вам!

Думаю, що можна у фотоальбомі, але це вже буде не фотоальбом і зберігати його потрібно у відповідному місці (можливо на поличці біля ікон). тут треба звернути й на зовнішнє оформлення цього альбому(!!!)

Взагалі іконки треба зберігати у чистому достойному святості місці, яким не є сервант з посудом. Але це - якщо є потреба зберігати. В іншому  випадку іконки можна дарувати іншим людям, які, можливо, мають у цьому потребу.

Навіки слава Богу!

Зараз є багато видань Біблії, в тому числі й українською мовою. Яку читати краще однозначну відповідь дати важко. Тут, думаю, конкретне видання потрібно показати священику і отримати відповідь по цьому виданню.

Найбільш вичерпну відповідь Ви зможете отримати на сайті "Православіє в Україні" у рубриці "Запитання священику".

Скористайтеся, будь-ласка посиланням: http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/node/14278

Повідомте й нас про отриману відповідь.

Дякую за запитання й розуміння!

 

 

Слава Богу!

Ось відповідь на запитання щодо україномовної Біблії, як Ви просили. Дякую Вам за турботу!!!!

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Є видання лише Нового Заповіту українською мовою. Великий колектив богословів та знавців грецької мови та івриту працюють над новим вивіриненим перекладом на українську мову Біблії. Мабуть нам ще треба чекати цього видання не менше року. Біблія для дітей українською мовою не раз вже розповсюджувалась у церковних магазинах і користувалася попитом.

Ігумен Аліпій

Не у всіх Бібліях змінено текст.

Текст, наскільки мені відомо, міняють сектанти - Свідки Єгови. Для них Христос не є Богом, а лише людиною і тому всі місця Біблії де говориться, що Христос Істинний Бог наш , та й інші,  вони змінюють, або видаляють.

Є секти, які використовують православну Біблію, тобто Біблію, що збережена Церквою Христовою, так як всі секти виникли набагато пізніше від Різдва Христового. Вони друкують Біблію і на початку й в кінці додають свої роз’яснення. Їх просто потрібно акуратно видалити.

Рекомендую будь-яку Біблію, що викликає сумніви, показати місцевому священику, а тоді читати!