MENU
Головна » 2010 » Жовтень » 4 » Зустріч ікон у Здолбунові + фото
18:06
Зустріч ікон у Здолбунові + фото
 
 
По благословенню Високопреосвященнішого Варфоломія, Архієпископа Рівненського та Острозького з 4 по 12 жовтня у Свято-Катеринівському храмі м. Здолбунів (район залізничного вокзалу) будуть перебувати святині з Загаєцького чоловічого монастиря (Тернопільська єпархія): чудотворна ікона Божої Матері «Всемилостівійша» та ікона святителя Іоанна Милостивого.
Зустріч ікон відбулася 4 жовтня о 15.00 год. на площі біля будинку культури цементників. Після цього хресним ходом святині були перенесені до Свято-Катеринівського храму.
 

Історія Загаєцької чудотворної ікони Божої Матері, іменуємої «Всемилостивійша»
 
Історія Загаєцької чудотворної ікони Божої Матері, іменуємої «Всемилостивійша», пов’язана з стародавнім волинським родом православних поміщиків Ярмолинських. Ірина Ярмолинська, яка жила в кінці ХVI - поч. XVІІ ст., була духовною донькою прп. Іова Почаївського і по його благословенню в своєму помісті Загайці заснувала чоловічий монастир на честь свт. Іоанна Милостивого - патр. Олександрійського. По переданню мати Ірини Ярмолинської – Єва, в своєму поміщицькому лісі знайшла полотно з образом Божої Матері. Ця ікона стала домашньою, родовою іконою Ярмолинських. У 1749 році володар Шумська Стефан Ярмолинський цей образ подарував на вічне збереження в Загаєцький монастир. З цього часу вона стала головною святинею монастиря. З часом люди стали помічати, що місцевість обходять стихії, прихожани і благочестиві паломники неодноразово, по молитві перед цією іконою, одержували від Богородиці відповідь на свої прохання в різних потребах і тяжких обставинах. Відомо, що на початку ХХ століття, до приходу радянської влади, до ікони вже були уже численні паломництва. В народі ікону прозвали «Всемилостивійша», або «Славящаяся своими милостынями», в багатьох православних храмах Волині до сьогодні збереглись списки цієї ікони. У 1933 році Священний Синод Польської Православної Церкви, на території якої в той час находився Загаєцький монастир, встановив пам'ять Загаєцької чудотворної ікони - в першу неділю після Успіня Божої Матері. З приходом радянської влади закрили монастир, пам'ять про цю святиню втратилася. У 2006 році з 21 на 22 січня невідомі зухвало, грабіжницьким чином викрали оригінал Загаєцької ікони з храму свт. Іоанна Милостивого і він в розшуку до сьогодні. Але по милості Божій з оригіналом в монастирі був точний список цієї ікони 19ст., писаної на дошці. Після викрадення оригіналу саме він зайняв його місце. Минулого року на святкування пам’яті Загаєцької ікони в монастир прибули вінницькі паломники. Серед них була р.Б. Тетяна, котра перед цим потрапила в автокатастрофу і одержала складні травми хребта. Лікування не давало результатів і вона постійно відчувала біль у спині та голові, не могла довго стояти. Після служби в монастирі, припавши з молитвою перед цим образом Божої Матері, відчула дивне тепло, яке пройшло по її спині і біль покинув її назавжди. Вона розповіла про це ігумену. З січня 2010 р. на прохання віруючих, ікона відвідала міста Київ, Рівне, Вінницю, Керч та Феодосію у яких було зафіксовано чимало фактів зцілення і допомоги у важких життєвих обставинах. Зцілення перед іконою відбулися з хворобами зору, травмами, двоє дітей, приречених на нерухомість, стали ходити, відкрився слух в глухонімого підлітка, у важкохворих, які прикладаються до ікони, зникає необхідність оперативних втручань, до яких готувалися хворі. Найбільше чудо – це навернення на шлях істини і богоугодного життя тих, хто переступає поріг храму і прикладається до цієї ікони – вперше. Є випадки навернення в лоно Святого Православ’я розкольників.
 
Короткий історичний нарис Загаєцького чоловічого монастиря
 
Загаєцький Святого Іоанна Милостивого чоловічий монастир знаходиться у селі Малі Загайці, Шумського р-ну, Тернопільської області. Заснований у 1625 році за благословенням преподобного Іова, ігумена Почаївського та Київського митрополита Петра Могили, котрий назначив туди (1636 р.) першого настоятеля архімандрита Антоніна Рудницького. Заложений монастир на місці оборонної фортеці коштом місцевої православної поміщиці Ірини Ярмолинської. Основна споруда – двоярусний кам’яний храм-фортеця на честь св. Іоанна Милостивого, патріарха Олександрійського, побудований у візантійському стилі. У ХVIІ – XІХ ст. Загаєцький монастир був одним із центрів релігійно-духовного життя на Волині, 1709 р. пограбований польською кавалерією, яка намагалася змусити монахів прийняти унію. 1721 р. ігумен Варлаам Снітовський прийняв унію, але в 1794 р., після поділу Речі Посполитої, монастир знову православний. З 1829 по 1873 рр. настоятелі були ректорами Волинської духовної семінарії (м. Кременець, нині Тернопільська обл.), з 1818- 1859 рр. у ньому діяло парафіяльне духовне училище, 1865-1873 рр. до монастиря приписаний Кременецький монастир. Монастирський архів і бібліотека мали на той час цінні рукописи і стародруки, зокрема екземпляр першодрукованої церковнослов’янської Острозької Біблії (1581р.), котра зберігалась тут до 1924р. На території обителі похований грецький митрополит Даниїл Ніконісавський († 1829р.). На початку ХХ ст. намісником монастиря стає старець, архімандрит Єпіфаній. При його управлінні монастир приходить в найбільший духовно-матеріальний розквіт. Одержує статус першокласного монастиря з числом братії біля 100 чоловік. У 1912 р. в монастирському лісі був відкритий скит на честь святителя Іоасафа, єпископа Білгородського. З приходом у 1939 р. радянської влади монастир поступово приходить в занепад. А 17 квітня 1943 р. німецький каральний загін розстріляв братію скита. В 50-ті роки був знищений храм і побудови скита. У 1961 р. помирає останній насельник і з 1964 р. він остаточно знятий з державного реєстру як монастир. Храм все ж не переставав діяти як парафіяльний. В братському корпусі (1784 р.) поперемінно розташовували школу, б-ку, клуб, магазин, пошивну, станцію супроводу літаків. З 10 вересня 2007 р. з благословення Священного Синоду УПЦ, при архієпископі Тернопільському і Кременецькому Сергії (Генсицькому) монастир відновлює своє життя, намісником призначається колишній насельник Почаївської Лаври – ієромонах Геронтій (Галій). Головні святині монастиря – Загаєцька ікона Божої Матері «Всемилостивійша" (знайдена матір’ю Ірини Ярмолинської біля ХVIІ ст. в поміщицькому лісі, а в 1749 р. власником Шумська Стефаном Ярмолинським подарована монастирю). Оригінал у 2006 р. був грабіжницьким чином викрадений, зараз в монастирі знаходиться чудотворний список Загаєцької ікони ХІХ ст. Інші святині – ікони св. Іоанна Милостивого, муч. Маманта із часточками їх мощей та ікона «Спас в терновому вінці», котра сама чудесним чином обновилась на поч. ХХ ст. Нині монастир в лоні УПЦ Московського патріархату з кількістю братії 7 чоловік.
 
ФОТОРЕПОРТАЖ:
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Переглядів: 1422 | Додав: pruxod | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 21 2 »
avatar
2
1 Ірина • 11:28, 05.10.2010 [Матеріал]
«Всемилостивая Владычице моя, Пресвятая Госпоже, Всепречистая Дева, Богородице Марие, Матерь Божия, несомненная и единственная надежда моя: не гнушайся меня, не отвергай меня, не оставь меня, не отступи от меня; заступись, попроси, услыши; виждь, Госпоже, помоги, прости, прости, Пречистая!»
http://www.holy-transfiguration.org/ru/library_ru/saints_sampson_ru.html
1-1 2-2
avatar

Сайт створено у системі uCoz