Православна Здолбунівщина

20 серпня, по благословенню Владики Варфоломія, відбувся хресний хід в якому я приймав участь. Він брав свій початок з Різдво-Богородичного храму с. Мізоч. Йшовши хресним ходом всі присутні співали молитви до Богородиці, Господа Ісуса та запєви. Дійшовши до с. Дермань ми зайшли до Троїцького храму, де на подвір’ї побачили каплицю, яка зроблена з липи. Вийшовши з храму хресний хід направився до Троїцького монастиря в тому ж селі. Після закінчення молебень з акафістом була проведена екскурсія по монастирю де я дізнався багато чого цікавого. Вийшовши з монастиря хресний хід направився до джерела св.. Миколая. Погода була сприятлива для хресного ходу, хоч трохи і було гаряче. Загалом хресний хід мені дуже сподобався. На мою думку потрібно влаштовувати більше подібних заходів.

 

Ми ( я і моя сестра Євгенія) приймали участь в Хресному ході перший раз… Дякую Тобі Господи, що сподобив нас прийняли участь в даному Хресному ході, що дав змогу попити цілющої води та покупатися в джерелі святителя Миколая, що в с. Гільча. Дякуємо організаторам цього Хресного ходу за можливість поклонитись святим місцям та чудотворним іконам. Прийшовши до Свято-Троїцького жіночого монастиря і почувши передзвін монастирських дзвонів на очі навернулись сльози, яка краса і духовність є в нашому краї. Дякуємо ігумені Вероніці та сестрам, які радо зустріли нас і пригостили дуже смачними пиріжками і трав’яними чаєм. А такого смачного обіду, який був в лісі с. Верхів ніхто не очікував, ніколи не скажеш, що то був пісний плов, настільки смачним він був. Закінчився Хресний хід, прийшла тілесна втома, але назавжди залишиться радість душевна, та ще довго в голові лунатиме молитва, яка співалась всіма учасниками Хресного ходу. Хай береже Господь, Ісус Христос, Божа Матір і всі Святі всіх нас!!!!!!!

 

     «Оскільки я ще ніколи не ходила хрестним ходом, то мені все дуже сподобалось, дуже багато вражень. Ранковий дощик не злякав нас, а коли відслужили молебінь і зовсім відступив. Дорогою на Дермань всі постійно молилися і співали духовні псалми. Цей спів, який йшов від серця, спільна молитва і щира віра єднали нас, людей різних поколінь і характерів. Дуже гарно зустріли нас в Дерманському монастирі, де ми приклонилися до ікон, відслужили молебінь. Ігуменя - матушка Вероніка, благословила нас усіх і ми дружно вирушили до Гільчі. Дорогою до святого джерела паломники зупинилися на лісовій галявині та підкріпилися. Чи то свіже повітря так подіяло, чи йдучи зголодніли, але, здається, нічого смачнішого в житті не їла. В Гільчі, біля джерела святого Миколая прочитали акафіст, напилися водички, окунулися в джерелі та з Божою допомогою вирушили додому. Мені дуже сподобалося. Я надіюся що зможу й надалі вирушати у такі хрестні ходи.»

 

Господь показує мені дорогу

По цій дорозі я повинна йти усе життя

Я йду по ній збиваючи коліна

І розумію я, що ця дорога

Веде мене, до храму до спасіння

І в цій дорозі все моє буття.

Подорож була чудовою, у мене немає слів щоб описати свої відчуття. Я хочу подякувати всім, хто організував цей похід. Велике Вам спасибі, робіть це. І люди підуть тому що це чудова справа, частіше треба ходити саме у такі христові походи і славити Господа.

 

20 серпня ми, прихожани Православної Церкви села Нова Мощаниця, разом з отцем Ігорем були присутні під час хресного ходу, який починався з Мізоцької Православної Церкви та проходив через Дерманську Церкву та жіночий Монастир і закінчувався біля джерела св. Миколая. Під час ходу ми співали церковні запєви та молитви. В Дерманському жіночому Монастирі ми відправили молебінь. Після цього нас пригостили чаєм та солодкими прянощами. Потім ми пішли до джерела св. Миколая. Відправивши молебінь, ми усі набрали води і мали змогу покупатися в цьому джерелі. Пройшовши таку велику відстань і відвідавши святі містя, ми були дуже задоволені. Ми дуже хотіли б щоб такі зустрічі православної молоді проводились частіше.

 

Привіт! Мене звати Богдан. Хочу поділитись своїми враженнями про хресний хід. В понеділок, 20 серпня відбувся хресний хід за маршрутом Мізоч – Дермань – Гільча. Ми (Прихожани св. Різдва –Богородичного храму с. Нова Мощаниця) також брали участь в цьому дійстві. Спочатку у Православному храмі с. Мізоча священники відправили молебінь для подорожуючих і з Божою допомогою всі вирушили хресним ходом до c. Дерманя. Спочатку зайшли до Дерманського храму, де приклалися до ікон. Далі завітали до жіночого Монастиря того ж села. Там відправили молебінь з акафістом Божої Матері. Далі монахині милостиво запросили нас скуштувати монастирського чаю з солодощами. Після того ми вирушили до джерела св. Миколая. Та по дорозі зайшли до лісу, де нас чекала смачна каша і чай з солодощами. Ситими і з новими силами всі рушили в напрямок с. Гільче. По дорозі співали молитви. Дійшовши до джерела, священники відправили молебінь з акафістом св. Миколаю. Паломники мали змогу набрати води і скупатися у святому джерелі. Хочу сказати, що всі ми повернулись задоволеними і сповненими Божим Духом. Тому дай Боже здоров’я і сил всім організаторам хресного ходу, щоб вони ще могли організовувати з’їзди православної молоді.

 

20 серпня хресний хід зібрав усіх, кому не байдужа Божа благодать нашого краю. Сотні прочан зібрались у Мізочі, звідки під святими хоругвами на чолі із священиками вирушили з пінеспівами до Дерманя. Відвідали у Дермані Свято-троїцький храм, приклонились до святинь. І під перезвін церковних дзвонів вирушили до Свято-Троїцького монастиря. Паломників радо зустрічали парафіяни Дерманя. До ходи приєднувались жителі села. Божа благодать йшла від такого святого дійства, захищаючи наші землі від зла і напасті. У монастирі відслужили молебень і матушка ігуменя Вероніка запросила на трапезу. Відпочивши, вирушили в дорогу до джерела Святого Миколая у Гільчі. Дорога була нелегкою та організатори продумали чудовий відпочинок у лісі, з надзвичайно смачним обідом, який запам’ятається усім прочанам. Вісім годин у подорожі з піснеспівами, молитвами промайнули дуже швидко. Діставшись до джерела Святого Миколая, про втому і не згадували, томц що свята вода джерела додала сил, а окунувшись у джерелі, сили відновилися сповна. Це моя перша участь у подібному заході і дякую за таку можливість, я дуже задоволений, почуваю себе піднесено, радісно.

 

На Хресному ходу ми були з чоловіком вперше . Віруємо в Бога давно. Віру «прищепив» мені ще мій дідусь, котрий прийшов з фронту без ноги. Кожен з прийшовши на Хресний хід людей, долаючи таку відстань, мабуть долав її з якоюсь своєю метою, зі своїм болем, з своєю надією кожен йшов за Христом з своїм бажанням: бажанням зцілитись, бажанням заповнити якусь частину своєї спустошеної душі чимось добрим, святим, вічним. Я хочу подякувати щиро благочинному мізоцької церкви Олександру, за організацію цього дійства. Він «істинний пастир своїх овець», людина, яка відповідає за людей, веде та учить їх до Світу Розуму, до Світу Істини, до Світу добра. Нехай йому, та його пастві, іншим пастирям, та всім учасникам цього Благословенного Владикою Хресним Ходом, Господь поверне сторицею, за їхні благії діла.

 

Я впервые ходила крестным ходом. Это произвело на меня большое впечатление. Этот крестный ход укрепил меня в вере христианской, была поражена величием Свято-Троицкого монастыря. Большое спасибо всем кто организовывал этот крестный ход, который дал мне возможность преклониться к святым иконам. Всё было очень хорошо организовано. Спасибо Господи, всех кто организовывал этот крестный ход.

 

Нещодавно, я брав участь в молодіжному хресному ході. Збір наш проводився в смт Мізоч, в храмі «Різдва Пресвятої Богородиці». Маршрут наш був від храму «Різдва Пресвятої Богородиці», до «Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря», потім до джерела святого Миколая-чудотворця яке знаходиться в с. Гільча перша. На хід зібралося багато священників, а також паломників від малечі до дорослих. Хід розпочався з молитви «о путешествующих», після молитви ми всі зі священиками на чолі з Благочинним протоієреєм Олександром вирушили до «Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря». Там нас зустрічали монашки на чолі з їхньою ігуменею, там було відправлено молебень з акафістом до «Казанської ікони Божої Матері», потім була екскурсія по монастирю, також нас пригощали смачними пиріжками з чаєм, було дуже смачно. І взагалі мені дуже сподобалося в монастирі словами не передати просто, був і тілесний відпочинок і душевний спокій, почуття не передати. Відпочивши ми знову вирушили в дорогу до джерела Святого Миколая чудотворця. Йдучи ми зупинилася у верхівському лісі на обід, точніше на трапезу де була смачна постна каша, овочі, компот з печивом. Все так було добре організовано, що я аж був трошки шокований, так все добре продумали наші організатори, що хочеться сказати велике спасибі Вам! Перекусивши на природі і перепочивши ми знову вирушили в дорогу, по дорозі нам постійно підвозили мінеральну воду, щоб хоч трішки втамовувати спрагу теж завдячуючи нашим організаторам. Коли ми ішли то під час ходу співали пісноспіви і я теж співав щось знав, щось так на льоту ловив і підспівував, було дуже красиво коли священики заводили, а ми вже після них повторяли, і так майже весь шлях. Коли ми вже прибули до джерела нас там теж зустрічали прочани на чолі із своїм настоятелем. Потім всі разом, священики відправили молебень з акафістом до святого Миколая Чудотворця, за нас грішних. Після закінчення Благочинний протоієрей Олександр промовив проповідь і всі з миром розійшлися по домівках. Хочу сказати, що мені дуже сподобалося таке паломництво, Я ще ніколи не брав участі в такому дійстві і надіюсь, що воно мені пішло на користь. Також хочеться подякувати організаторам такого дійства: велике Вам спасибі, і всім тим священикам, і паломникам, що також полишили домівки, роботи всі ці мірські суєти і пішли на цей хід. Я дуже надіюся, що це не останній наш хід, що в подальшому майбутньому ще він буде не один, тому що такі дійства потрібні для нас, для нашого спасіння, в життя вічне. Амінь. Спаси Вас Господи!

 

Життя моє не зовсім пов’язане з Церквою і в Хресному ході я приймаю участь вперше. Чесно кажучи відстань мене спочатку злякала, але потім вирішив все ж спробувати. Зараз на собі відчув, що коли б прийшлося йти подібну відстань було б дуже важко і йшовши всю дорогу обурений, а так в Хресному ході це легко, не відчувалося як болять ноги, та було радісно.

 

Мені дуже радісно, коли стільки молодих людей приймало участь в Хресному ході. Було дуже цікаво. Мені сподобалося. Зовсім не боліли ноги. Хочу ще приймати участь в таких Хресних ходах.

 

Сила Православія в єднанні. Такі заходи як цей хресний хід укріпляє мене у вірі. Організовано було все чітко і злагоджено. Особливо мені запало в душу те що цілу дорогу ми співали молитви. Вже пройшов тиждень, а ці молитви «Ісусова» та «Богородиця»… в душі так і линуть до Бога, вдень і вночі.

 

Мої враження від хресного до джерела Св.Миколая тількі позитивні.Коли ми йшли була неймовірна спека і ми дуже втомилися,але прийшовши на святе місце втома одразу зникла.Я впевнився свята вода дійсно зцілює.Також обрадувало те, що багато учасників взяли участь у цьому ході.