Православна Здолбунівщина

До статевих відносин до весілля Церква ставиться, як до блуду. Компроміс єдиний - мусульманаин має стати православним.Традиції можна поєднувати, ВІРУ - ні. Мусульманин, швидше за все, не буде з Вами вінчатись.

Ця тема вже висвітлювалась в попередніх запитаннях. Та й відповіді, які я зараз дав, здається, Вам давно відомі.

Дякую за спілкування!

Воістину Воскрес!

Я думаю, що Ви, як господар, можете прийняти рішення сам і воно буде вірним. Хоча, якщо хворіють бездомні собаки, то вони помирають своєю смертю, бо за ними ніхто не доглядає!

Воістину Воскрес!

Вінчання. Бо тільки у вінчанні Бог єднає людей в одне ціле. Ще зараз Церква визнає громадянські шлюби часів атеїзму ХХ століття. Люди не звінчалися, бо часи були такі, що не змогли, але були розписані і все життя у вірності прожили разом. Цеква визнає такий шлюб і він не є гріхом. Та коли сьогодні живуть не вінчані - це гріх, як гріхом є будь-які інші "близькі відносини" без вінчання.

Навіки слава Богу!

Якщо було вінчання і сталося розлучення, то Церква засвідчує це і людина має право втупити в новий шлюб, тим більше, що перша сім’я розпалася не з її вини, а через зраду. Зверніться до Владики Варфоломія і отримайте на це благословіння. Якщо є державні документи про розірвання І шлюбу і укладення ІІ, то проблем, думаю, не буде. Вінчайтеся і живіть все життя разом, приступаючи до всіх Таїнств по потребі і без обмежень!!!

В Библии таких слов нет. Слово Божие говорит: "Если же неверующий хочет развестись, пусть разводится; брат или сестра в таких случаях не связаны; к миру призвал нас Господь" (1 Кор. 7, 15).

В древней Церкви христианки иногда выходили замуж за язычников. Когда  такой мужчина узнавал, что его жена христианка, то он желал развестись. Жены-христианки не знали, как правильно поступить в этой ситуации. Поэтому апостол дал им такой совет.

Воістину Воскрес!

Лист пишіть від душі! По-іншому, мабуть, і не можливо, але пишіть саме духовному наставнику, я думаю, що це священик, а Владиці надішліть копію, якщо Ви рахуєте за потрібне, щоб Владика прочитав цей лист.

Все ж, думаю, що священик мав би знати, що копію подяки для нього Ви надсилаєте для Владики.

Звертаючись до Владики письмово, оформлюйте лист так: "шапка" -

Його Високопреосвященству,

Високопреосвященнішому Варфоломію,

Архієпископу Рівненському і Острозькому

парафіян (назва храму) с. (назва села)

(назва) району

прохання.

Просимо Вас взяти до уваги наш лист, який ми адресуємо настоятелю нашого храму, священику.... (П.І. поБ.) і надсилаємо Вам копію цього листа.

 

Вашого Високопреосвященства смиренні послушники, парафіяни (назва) храму (знову назва), кілька прізвищ з ініціалами й підписи.

Воістину воскрес!

Однозначно не можна працювати в неділю й двунадесяті свята. В присвятки бажано утриматись від роботи хоча б до 12 год дня (поки завершиться Літургія). Але, якщо в присвятки не можна відкласти якусь важливу роботу, то робіть її во славу Божу з молитвою. Якщо ви залежні від людей, які у вас працюють - маєте їх слухати, якщо ні - керуйте роботою самі.

Помагай Господь!

1. Що таке кохання ?
Часто плутають кохання (любов) із закоханністю. Любов часто асоціюється з романтичними дошлюбними стосунками. А в шлюбі куди усе дівається?. Якщо дивитися з боку, поки ми молоді, то можна і не розгледіти, як люди в шлюбі один одного люблять. А старі так навіть не цілуються.
Любов ніколи не перестає. А зникає з наших любовних стосунків - пристрасть, закоханість. Втім, і закоханість не зникає, вона перетворюється на неприязнь і навіть-ненависть. Кохання не перебирає, і його не обирають. Якщо кохаєш, то тобі байдуже, які в людини недоліки, ти здатен на все заради цієї людини, можеш творити чудеса. Якщо це не проходить з роками, то це справжнє кохання. Для кохання немає значення, взаємне воно чи ні. Любиш людину або ні. Третього не дано. Все, що третє - це емоції. Це симпатія, пристрасть, і не більше. Закохані - немов ангели. Вони бажають один одному тільки найкращого. Помста не узгоджується із коханням.
2. Чому в більшості воно виникає до красивих дівчат?
До красивих дівчат в більшості випадків виникає не кохання, а симпатія, потяг, пристрасть, які з часом скоро проходять. І ще: «Успіх жінки – не багато чоловіків, а один, на все життя»
3. Чи було кохання між Адамом і Євою?
В Біблії говориться, що Адам тричі пізнавав Єву:
Вперше, коли Бог із ребра Адама створив йому дружину, закрив те місце плоттю і привів жінку до Адама. Коли Адам побачив дружину, він признався їй в любові. Адам сказав:
«Ось, ято кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї.»
І після цього Адам ДАВ ІМ'Я новій людині: ДРУЖИНА. За поняттями древніх дати ім'я може тільки той, хто знає, що він називає.
Так Адам вперше пізнав свою дружину. Це любов перша, здійснена. У любові людина бачить іншу людину так: це інша людина, але в той же час це я сам.. ЛЮБЛЮ ДРУЖИНУ ЛЮБИТЬ САМОГО СЕБЕ. Так виникла перша Церква Божа - чоловік і дружина. Перша Церква виникла в раю.
Вдруге, коли гріхопадіння здійснилося вже у перших людей. Пали обоє, але першою була дружина. Господь покарав дружину і Адама. І Адаму треба було пробачити свою дружину, від якої і він спокусився. Йому треба було примиритися з нею. Адам другий раз дав їй ім'я:
І НАРІК АДАМ ІМ'Я ДРУЖИНІ СВОЇЙ ЄВА (ЖИТТЯ), БО ВОНА СТАЛА МАТІР'Ю УСІХ ЖИВУЩИХ.
Так Адам удруге пізнав свою дружину. Це любов примирення, пробачення.
Після цього - утретє - АДАМ ПІЗНАВ ЄВУ, ДРУЖИНУ СВОЮ, І ВОНА ЗАЧАЛА. і народила, продовжувала зачинати і народжувати дітей. Це любов щільна, дітородна.
Що було далі в житті першої пари, ми по Біблії знаємо лише частково, а по нашому життю, якщо спостерігаТи літнє подружжя, знаємо краще. Як один рід любові з'являється за іншим, так один і згасає за іншим. Але - в зворотній послідовності.
Отже, першою в житті подружжя вщухає любов щільна, дітородна. Вона вщухає не тому, що нехороша, а тому, що виконалася. Вона вщухає, але не зникає: від неї залишається.. ніжність, пам'ять душі і тіла.
Якщо люди довго і добре прожили разом, то вщухає і друга любов - пробачення і примирення. Чому? Чоловік і дружина вже усі один одному пробачили, навіть на майбутнє, і готові приймати іншого з усіма хворобами і дивностями старечого віку. Отже, і друга любов вщухає, але не зникає, бо від неї залишається.. нескінченне терпіння.
Перше кохання, здійснене, не вщухає ніколи. Поки люди живуть на землі, чоловік дивиться на дружину: ти кістка від кісток моїх, ти плоть від плоті моєї.
4. Чи буде кохання на іншому світі?
Не буде, тому що люди зміняться духовно – преобразяться, стануть, як ангели.
5. Чи кохання річ земна?
Кохання – це дар, даний Богом.
6. Що робити якщо я свою жінку вінчану некохаю і вженився на ній по примусу і в поганій памяті?
Господь сказав: «Заради цього залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть двоє одним тілом (Див.: Бут. 2, 24). Тож вони вже не двоє, а одна плоть. Отже, що Бог з'єднав, того людина нехай не розлучає" (Мф 19, 4-6).
Союз Ісуса Христа з Церквою Грунтується на любові Христа до Церкви і на повній відданості Церкви волі Христовій. Тому чоловік зобов'язаний самовіддано любити дружину, а дружина зобов'язана добровільно, тобто з любов'ю, коритися чоловікові.
"Чоловіки, - каже апостол Павло, - любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї... Бо хто любить свою жінку, любить самого Себе (Еф. 5, 25, 28). Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік є голова жінки, як і Христос Глава Церкви, і Він же Спаситель тіла" (Еф. 5, 22—23).
Тому подружжя (чоловік і жінка) зобов'язані на все життя берегти взаємну любов і повагу, взаємну відданість і вірність.
Добре християнське шлюбне життя є джерелом особистого і суспільного блага.
Сім'я є основою Церкви Христової.
Розвід дозволяється тільки при подружній зраді, або коли хтось із подружжя творить насилля над іншим.
Знайте, що все, що робиться в світі, в тому числі і ваш шлюб, все відбувається з волі Божої, а не з чийогось примусу, чи бажання. Вибирайте самі, але краще зберегти сім’ю. Просіть Бога, щоб Господь дав на розум, як краще поступити і полюбити свою дружину.

 

Кохання суто наш український термін і зустрічається в різних інтерпритаціях, в кожній з яких має свій інший відмінний сенс. Наприклад: закоханий в дівчину; закоханий в пісню, закоханий в свою справу.

В грецькій мові є кілька термінів любові відмінних за звучанням та призначенням. Один виражає почуття до Бога і призначений тільки для цього випадку, інший почуття до Батьківщини чи батьків і ще один (‘’ерос’’) взаємне почуття плотське між чоловіком та жінкою. Одже греки більш охоластично охарактеризували різновиди любові.

Останній термін в грецькому (богословсько- пастирському) розумінні ми і розглянемо.

Господь створивши світ дивним і прекрасним захотів і комусь дарувати радість від нього і створив людину по образу і подобі Своїй, тобто істоту розумну здатну оцінювати все прекрасне. І в майбутьньому це мало бути даровано і нащадкам перших людей: ‘’плодіться і розмножуйтесь і наповняйте землю та обладайте нею’’ (Бут.2;28). Тобото для розмноження Господь вже заклав природний потяг один до одного; але він був ще не спотворений гріхом і призначався для чадородія. Адам і Єва були нагі і не стидались, були як діти. І сказав Адам після створення Єви: ‘’Залишить чоловік батька та матір і ‘’прилепится’’ к жене своей; и будут два одна плоть’’ (Бут.2;24).

Сказав Господь після гріхопадіння: ‘’И к мужу твоему влечение твое’’ (Бут.3;16).

Після гріхопадіння і почуття деградувало. З возвишеного призначення воно переходило в страсне захоплення і в гріховне бажання та насолоду. Через те й закохуються в вродливих.

Залежно від духовного рівня людей і кохання різне. В мирських злих людей нерозділене кохання переходить в ненависть один до одного. В духовних почуття переходить в вищий рівень. Це жертовний християнський шлюб по прикладу Христа і церкви, в якому возвишене чадородіє. Або навіть ще вище, коли живуть як брат з сестрою: Святі петро і Февронія Муромські, Св. Іоан Кронштадський з матушкою та інші святі чети.

Духовна людина бачить красу душі і цінить її більше за зовнішню. Ми ж любимо дідуся й бабусю і не помічаємо їх зморшок. Через те й одружуються на хороших людях навіть якщо вони і в ластовинні.

Адам і Єва кохали один одного не тільки, що Бог заклав в них потяг природний і не через те, що не було вибору. Вони були вінцем творіння, були і вродливі і їхні душі і очі не зумовлювало скельце гріха. Адам був красень- Єва красуня.

З гріхопадінням ідея розмноження змінила призначення. В ньому Адам і Єва понесли вирок через своїх нащадків. Рай був даний задарма і Адам не оцінив його, через те людство повинно було його вистрадати тисячоліттями, і подвигали його здобувати: "Царство Боже нудітся”. Йшли покоління за поколіннями, існувало й кохання, але не те, перше почуття між першими людьми, а змінене, хоча й більш возвишене в православному шлюбі в Євангельському розумінні та явище тимчасове для падшого світу. Після суду такого кохання вже не буде. Люди будуть як ангели як діти, вони будуть всезадоволені, будуть мати возвишене почуття любові до Бога до всіх. Вже тут на землі ще до суда люди прагнуть ‘’перескочити’’ через всі різновиди кохання до такої любові, через те й є земні ангели- святі угодніки, які ‘’плоть распяша со страстьми и похотьми’’. І Господь сказав краще бути ‘’человеку одному’’ – якщо може це вмістити, а на запитання фарисеїв, які запитували чия жінка буде з п’яти померлих чоловіків до яких вона переходила по черзі по закону "ужичиства”, то сказав що там не женяться, що є наслідком плотського кохання.

Коли Господь дав заповідь: ‘’будьте як діти”, то мається на увазі все сприйняття, а не тільки швидке забування образ як в дітей, тобто сприйняття і почуттів.

Коли женяться через примус то бувають різні наслідки, як Бог дасть. Були в історії різні шлюби: фамільні, міждержавні. Одні були щасливі та навіть пізніше полюбляли один одного, виховували дітей, об’єднувались навколо них. Інші були переповнені звірствами і садизмом для нелюбої хоч і коронованої дружини. Якщо це сталось з вами і ви можете нести це як свій хрест по християнськи ( можливо за якісь гріхи, або як подвиг) то несіть, виховуйте разом дітей, моліться. Якщо маєте знущатись над людиною і через це губити свою душу порадьтесь з духівником, але якщо вже сталось так краще нести хрест.

Був випадок описаний в житті Василія Великого, як один раб в обмін на свою душу просив диявола влюбити в себе дочку хазяїна, яка збиралась в монастир, той взяв розписку і так розпалив дівчину, що та погрожуючи самогубством просила видати заміж за раба. Але коли чари відійшли і вона побачила, що чоловік не причащається і взнала, що продав душу нечистому, то не покинула його, не розірвала шлюбу, а просила молить святого за чоловіка. Св. Василій Великий вимолив його, закляв диявола і забрав розписку. Ось такий випадок несвідомого у колдовстві шлюбу, але з християнським продовженням.

Треба молитись, Бог і на розум щось пошле.

Навіки слава Богу!

Який же він духівник? Для Вас він вже не духівник. Біжіть від нього. Якщо він священик, то Вас там не має бути. Людина з Божою допомогою може керувати собою в усіх випадках. Кайтеся, ставте все на свої місця. Поможіть собі і, в першу чергу, для нього. Живіть і несіть свій хрест, моліться. Легко зразу не буде, але чим більше будете бездіяти, тим буде важче!

Божої Вам допомоги!

Навіки слава Богу!

"Твоя от твоих. Тебе приносяще о всех и за вся"

Дари, які ми приносимо Богу - вже Божі - Твоя от Твоих - щоб звершити Таїнство Євхаристії потрібно хліб (просфора) і вино. Це дано нам від Бога. Хоча людина трудиться, щоб це мати, але благословляє Бог. Без Божого благословення не вродить нива й виноградник. За великим рахунком Тіло і Кров, в які перетворюються хліб і вино, є Христові. Тому ми (Твои) приносимо жертву (Твоя). Приносимо ж Її за всіх і все, за існування світу Божого і людей в ньому.

Спаси, Господь, і Вас!