Православна Здолбунівщина

Вода, освячена трикратним зануренням в неї святого животворящого хреста у свято Богоявлення (Хрещення Господнього), називається святою Богоявленською водою. Їй приписується особлива сила і важність. По свідченню святого Іоанна Златоуста, вона «ніколи не псується в домах віруючих і набираючи її, як святиню, з повагою». Цього не може бути з простою неосвяченою водою, в чому пересвідчуються всі благочестиві християни.

Богоявленська вода необхідна для усіх християн. Ми неодмінно повинні мати її у своїх домівках для збереження себе від різних хвороб та недугів, вживаючи її перед їжею, для освячення будинків. Засвідчено багато і таких випадків, коли люди курили, вживали алкоголь або ж страждали від біснування, після довгострокового вживання Богоявленської води з вірою, натощак, були позбавлені від цих тяжких недугів.

Саме вживання цієї води в священних книгах називається «причащанням», звичайно не в тому значенні, в якому воно могло б мати таку ж божественну силу, як святе Причастя, але в тому, що для деяких людей, які відлучені від Причастя, вона призначалась замість нього. А в місцях віддалених від храму, в випадках смерті, ця вода, яка ще називається по-грецьки «агіасмою», тобто великою святинею, для відради душі подається помираючому разом з пасхальним артозом, як спомин про святе Причастя.

Але не потрібно трактувати, ніби ця вода у всіх випадках замінює Святі Дари Господні (Причастя). Ми повинні вживати її з впевненістю, що вона послужить нам «в прощення провин та зцілення душі і тіла», як і говорить нам про це свята Церква під час освячення води благодаттю Святого Духа.

Деякі благочестиві християни опівночі набирають воду з річок та джерел в канун Богоявлення і, змішуючи з Богоявленською, благоговійно зберігають у своїх домівках. Звичай набирати воду опівночі в канун Богоявлення основується на тому, що Спаситель, за переданням, хрестився від Іоанна саме опівночі. На основі цього передання й до нашого часу єрусалимські християни, збираючись із засвіченими свічками і з священними пісне співами чекають, коли опівночі почнеться велике освячення води з трикратним зануренням у неї хреста, після чого всі поспішають взяти святої води і самі занурюються з молитвою в освячену воду річки. На основі цього передання ще у часи Іоанна Златоуста також були звичаї у християн і в інших річках та джерелах святити та набирати воду опівночі на Богоявлення і зберігати її як святиню для вживання протягом року.

Сьогодні ж ми бачимо, що мало хто розуміє значимість цієї святині і зі скорботою у серці приходиться спостерігати, як не дочекавшись черги один перед одним набирають цю святиню, штовхаючись, а іноді й сварячись. Тому, черпаючи святу воду, пам’ятайте, що це святиня, яку потрібно брати з благоговінням та страхом Божим. Інакше, благодать Божа, яку ми призиваємо на цю воду молитвами святої Церкви, відступить від ваших сердець. І сама свята вода, набрана нешанобливо, як і всяка святиня в таких випадках, перестане бути цілющою.

 

Фото

 

Храм с. Дермань

 

Освячення води на свято Богоявлення

 

Святкове богослужіння

 

Окроплення храму Богоявленською водою