Православна Здолбунівщина

 

 

 

Кажуть, якщо у селі немає церкви, школи, будинку культури то село вимирає. Таким донедавна було село Коршів Здолбунівського району. І ось восени 2010 року по волі Божій, з благословіння Архієпископа Рівненського і Острозького Варфоломія та благочинного Олександра Карпюка було утворено Свято-Іоанно-Богословську парафію села Коршів. Регулярне богослужіння розпочалося з 28 листопада 2010 року. Настоятелем призначено протоієрея Володимира Костюка. З того часу змінилося життя села. Церква стала духовним, освітнім і виховним центром. За цей рік відбулося багато незабутніх подій. Вперше в селі, в своєму храмі, прозвучали Різдвяні колядки і щедрівки. Вперше велично пролунали дзвони над селом у Пасхальні свята, сповіщаючи всім – «Христос воскрес!». З великою радістю йшли люди до свого храму з Пасхальними кошиками.

А якою незабутньою для всіх залишилася паломницька поїздка до Почаєва та до джерела святої Анни, що у с. Онишківці. Прихожани села Коршів та Уїздці мали змогу не тільки помолитися біло чудотворної ікони Божої Матері, напитися святої води, вклонитися нетлінним мощам преподобних Іова і Амфілохія Почаївських, а й дізнатися історію Почаївської святині. Наш настоятель отець Володимир організував екскурсію, під час якої екскурсовод провів по всіх святих місцях Лаври і розповів істрію кожного храму від дня створення й до сьогодні.

Переповненим був храм і 9 жовтня в день пам’яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. В цей день парафіяни села Коршів відзначали Престольний празник. Розділити радість святкування до храму прибули священики Здолбунівського благочиння.

І знову незабутня дата. 4 рудня 2011 року – Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це величне релігійне свято в нашому храмі було ювілейним. Адже 20 років тому, 4 грудня 2001 року настоятеля храму села Коршів отця Володимира рукоположили у сан священика. Духовне життя нашого настоятеля розпочалося 1 вересня 1990 року вступом у Київську духовну семінарію. У день святої Тріці 1991 року його рукоположили у диякони, а 4 грудня 1991 року – у священики.

Парафіяни, церковні хорости, прислужники, які щиро вдячні отцю Володимиру за теплі молитви, простоту й людяність, сердечно вітали свого духовного наставника, бажаючи йому доброго здоров’я, довголіття, милості та помочі Божої в нелегкому пастирському служінні. Було прочитано вірш-вітання присвячений цій даті.

Життя… Яке воно складне…

І кожен хоче з гідністю його прожити.

Але найбільше щастя на землі -

Своє життя служінню Богу присвятити.

Молитися за себе і людей

І їх на праведну дорогу наставляти.

Любити, вірити, прощати,

На добрі справи всіх благословляти.

По волі Божій, не лише собі

Обрали Ви таку тяжку дорогу,

Обох синів, із легкої руки,

Благословили на служіння Богу.

4 грудня 91рік…

Ця дата Вам життя перемінила

І непомітно 20 літ пройшло,

Як у священики Вас рукоположили.

Отож, сьогодні в Вашому житті

Знаменна, ювілейна дата.

З любов’ю і від щирої душі

Ми хочемо усі Вас привітати.

Міцних духовних і тілесних сил

Зичимо радо Вам сьогодні,

Щедрої помочі Божої

На пастирській ниві Господній.

І щоб не трапилось у Вашому житті

Щаслива чи лиха година

Ніколи не спіткнутись на путі

Не гнутись і не падать на коліна.

А якщо впасти, то мерщій вставать,

Молитись, в Бога прощення просити.

І жити… Далі жити.

Хай дасть Вам Бог багато літ

Пастирську ниву засівати

І свій наступний ювілей

В новому храмі відзначати.

Слова подяки прозвучали і в адресу матушки, яка всі ці 20 років розуміла, підтримувала, допомагала, одним словом, служила Богу разом з батюшкою, а зараз у нашому храмі керує церковним хором. Нехай ця святкова дата стане рубежем відліку нових звершень в духовному житті, а Цариця Небесна нехай береже Вас під своїм Материнським Покровом від усякого лиха і зла. Божого Вам благословення на многії і благії літа.

 

Фото: