Намісник та братія Свято-Успенської Почаївської Лаври закликають ЗМІ утриматись від брехні - 27 Жовтня 2011 - Православна Здолбунівщина
MENU
Головна » 2011 » Жовтень » 27 » Намісник та братія Свято-Успенської Почаївської Лаври закликають ЗМІ утриматись від брехні
14:23
Намісник та братія Свято-Успенської Почаївської Лаври закликають ЗМІ утриматись від брехні
Дорогі браття та сестри!
6 вересня 2011 р. Верховна Рада України зареєструвала проект Закону України № 9105 «Про внесення змін до Закону України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації» (щодо виключення із Переліку будівель Почаївської Лаври)». Проект розроблено у зв’язку з необхідністю відновлення історичної справедливості і поверненням у власність релігійній громаді Свято-Успенської Почаївської Лаври УПЦ монастирських будівель, які належали їй на правах власності, але за часів радянської влади були відібрані та передані у державну власність.
З цього приводу в ЗМІ штучно розпалюється і нагнітається ворожнеча, яка свідомо перекручує, говорячи на біле – чорне, на чорне – біле. Це є продовження тієї війни, яка особливо жорстоко ведеться з 1917 року, коли декретом Леніна Православну Церкву позбавили всіх прав, знищуючи її фізично та морально. Це ми бачимо і сьогодні, тільки під іншими гаслами. Милістю Божою Почаївська Лавра не підпала під гоніння, які були в центрі та на Сході України в 1917-1939 р.р. Лише з приходом радянської влади на Західну Україну в 1939 р. та з прийняттям декларації Народних Зборів Західної України «Про конфіскацію поміщицьких та монастирських земель» від 28 жовтня 1939 року почалися гоніння на Церкву і в цьому регіоні. Після Другої Світової війни у Почаївської Лаври були відібрані будівлі, що їй належали: будівля консисторії, церковно-приходська школа, свічний завод, друкарня, готелі для духовенства та прочан. Під час другої хвилі гонінь на Церкву в 1959-1962 р.р., коли і далі закривалися храми та монастирі по всій Україні, у Почаївської Лаври відібрали її церковні споруди: Успенський собор, Троїцький собор, Дзвіницю, Надбрамний корпус і Архієрейській будинок. Ці споруди були об’явлені власністю держави, а з 1963 року пам’ятками архітектури.
Будівлі забрали, а потім здавали в оренду Лаврі за відповідну плату, яку держава брала з монастиря до 1999 р. Сталася така ситуація, що сильний забрав у слабшого майно, а потім дав можливість ним користуватися, тільки за тими правилами, які поставив сильний.
З проголошенням незалежності України держава почала проявляти лояльність до Церкви, обіцяючи їй повернути забрані будівлі та майно, засуджуючи дії попередньої атеїстичної влади. Частково Лаврі були повернуті будівлі, але головні монастирські споруди залишилися державною власністю. Ці споруди віднесені до пам’яток архітектури національного значення.
З того часу, як Українська Православна Церква не підтримала розколу в православному світі певні політичні сили об’явили її ворогом України. Те, що не дозволено православним – те дозволено розкольникам та уніатам. Так, станом на 1 січня 2003 року, УГКЦ у Тернопільській області передано у власність 669 храмів, в тому числі 264 пам’ятки історичного значення. І з цього приводу ніхто не дискутував та не проводив ніяких форумів.
Після розпаду Радянського Союзу в Прибалтиці був прийнятий закон, згідно якого все майно, що було насильно відібрано після 1940 року необхідно повернути його власникам. Це не визивало у суспільстві дискусій та дебатів – його просто виконали.
Сьогодні в Україні існує державна, комунальна та приватна власність. А куди зникла власність Церкви, яку будували наші предки віками? Де була держава, коли люди проливали свій піт і віддавали останні копійки на будівництво храмів Божих?
У Церкви відібрали будівлі та майно. Звичайно влада все повертати не хоче, придумуючи різні закони про об’єкти культурної спадщини. Сьогодні в ЗМІ свідомо іде перекручення термінології. І в Україні починають вирувати дебати, що «Почаївську Лавру приватизовують та передають Москві». Якій Москві?.. Ми просимо, щоб держава повернула Церкві те, що безпідставно у неї забрала. Почаївська Лавра хоче повернути монастирські споруди не в приватну чи особисту власність, а передати їх законному власнику – Канонічній Українській Православній Церкві (громаді чоловічого монастиря).
+ Володимир,
Архієпископ Почаївський,
Вікарій Київської Митрополії,
Намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври
з братією
 
http://pravoslavye.org.ua/
Переглядів: 257 | Додав: pruxod | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar

Сайт створено у системі uCoz