MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01CAA328.BDD4CE20" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01CAA328.BDD4CE20 Content-Location: file:///C:/D0570311/bk_71.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
З
благословіl=
5;ня
Архієпискоl=
7;а
Рівненськоk=
5;о
і
Острозькогl=
6;
Варфоломія
Б=
ОЖА КРИНИЧКА
Правосл&=
#1072;вна
газета для
дітей та
підлітків
№2 (71), лют=
;ий
2010 року
«Пус=
;тіть
дітей і не
забороняйтk=
7;
для них прих=
086;дити
до Мене…» (Мф. =
19,
14)
СТР=
030;ТЕННЯ
ГОСПОДНЄ
(15 лютого – за новим стиле = 84;, 2 лютого – за старим стилем)
ТРОПА= 056; СВЯТА
Радуй= 089;я, Благодатнаn= 3; Богородице Дево, из Тебе бо возсия Солнце правды, Христос Бог наш, просвещаяй сущия во тьме. Веселися и ты, старче праведный, приемый во о= 073;ятия Свободителn= 3; душ наших, дарующаго нам воскрес = 77;ние.
ПЕРЕК= 051;АД ТРОПАРЯ
Радій, Благодатна Богородице Діво, тому що &= #1079; Тебе засяял = 86; Сонце правд = 80; – Христос Бо= 075; наш, Який осв= 1110;чує тих, що знаходилисn= 3; в пітьмі (невіри та гр= 1110;хів). Веселися й ти, праведни= 081; старче, що прийняв на свої руки Спасителя душ наших, Який дарує нам воскрес= 10;ння.
Зус= 090;річ Господа
Ще дуже рано, за віконцем лише світає, а мама вже будить Миха = 81;лика.
- Вставай, синочку, - сказала мам = 72;, ласкаво пог = 83;аджуючи його волосс= 03;. - Сьогодні ми з тобою підемо до храму.
- Це ще навіm= 7;о? - пробурмоті= 074; сонний Михайлик. - Я спати хочу. Та й на вулиці ще темно. Хіба ж маленьких д= 10;тей вранці водять до храму?
- Звичайно! Маленьких дітей завжд = 80; в храм водили. А нем= 1086;влят, які ще ходит= 080; самі не могли, в храм носили на руках. Звича= 081; приносити к = 88;ихітних діток до храму з'явився ще в глибокій да = 74;нині. Приносили діток не просто так, а на посвяту Богові. Мабуть, так раненько принесли Пр = 77;свята Богородиця = 10; праведний Йосип до храму на посвяту Богові й Мал= 077;нького Господа.
- О це так! - вигукнув Ми = 93;айлик. - Його там, напевно, всі зустрічали!
- Зустрічав того дня Бог= 086;младенця старенький дідусь Симе = 86;н. Триста рокі = 74; чекав він цієї зустрі = 95;і.
- Триста років? - здивувався Михайлик. - Але ж люди стільки не живуть!
- А старець Симеон жив, - сказала мам = 72;. - З ним сталася дивна історія. В ті часи у Єгипт= 110; жив імператор Птолемей. Бу= 074; він дуже роз= 091;мним і любив читати книг = 80;. А книг у нього було видимо-неви = 76;имо! Всі-всі свої книги він пр= 086;читав. Але найголовніm= 6;у книгу - Біблі= 1102; Птолемей прочитати н = 77; міг, тому що в&= #1086;на була написана староєврейl= 9;ькою мовою, а гово= 1088;ив імператор грецькою. І т= 1086;ді він наказав зібрати з усього світ = 91; сімдесят тлумачникіk= 4;, які змогли б розтлумачиm= 0;и йому цю Книг= 091;, тобто перекласти грецькою мо = 74;ою. Був серед ци= 093; тлумачникіk= 4; і старець Си= 084;еон. Коли старец= 00; перекладав Книгу, він натрапив на слова проро = 82;а про те, що наш Спаситель Іісус Христос пов = 80;нен народитися від Діви. Старець дуж = 77; здивувався: "Як може народитися Господь від Діви?" І тоді йому з'явивс= 103; Ангел Божий = 110; сказав, що старець не помре до тих пір, поки на власні очі н= 077; побачить Господа. Ось і чекав Симеон Богомладенm= 4;я у храмі триста рокі = 74;.
- А як старець Симеон здогадався, що це те саме Немовля, Яке він чекав? Адже малят у храмі, напевно, багато бувало, - серйозно відмітив Ми = 93;айлик.
- Йому підказав Святий Дух. Тому старец= 00; упізнав відразу, що принесене д = 86; храму Немов = 83;я і є обіцяним світу Спасителем. На згадку пр= 086; цю зустріч відзначаютn= 0; свято, яке на= 1079;ивається Стрітення Господнє. У перекладі з церковнослl= 6;в’янської "сретенье" - зустріч. І сь= 1086;годні, 15 лютого, якраз це свято.
- Ой, як би я хотів бути тоді в тому храмі, щоб те= 1078; зустрітися = 79; Господом, - мрійливо сказав Миха = 81;лик.
- Господь завжди з тобою, - ласкаво промовила мама. - А щоб зустрітися = 79; Ним, тобі досить прий = 90;и в Його Дім - храм Божий. Ну що, соня, йдеш зі мною в церкву - святкувати Зустріч Бог = 86;младенця?
- Звичайно,
йду, матусю, -
сказав
Михайлик і з=
110;стрибнув
з ліжечка... (З
журналу
"Шишкин Лес"=
;)
Різ=
076;вяні
дзвоники
Сьогодні у дитячій лікарні маленьке свято - приве= 1079;ли ялинку. Вона = 1097;е не прибрана стоїть у хол= 110;. Деякі прикраси дітки уже зробили сам= 10;, адже у лікарні вон = 80; перебуваютn= 0; давно. Коли у них вільний час від процеду = 88;, то малюють ч= 080; готуються д = 86; Новорічних свят.
Через день настане Новий Рік і усі чекають = 074;ід нього чогос= 00; доброго. Хло= 087;чики хочуть бути сильними, ді= 074;чатка - гарними, а усі разом - зд&= #1086;ровими. Здоров’я вони просят= 00; щодня у свої= 093; молитвах.
Діти чують,= як розмовляютn= 0; між собою лікарі: де придбати га = 88;ну ялинку, що смачного приготуватl= 0;, до кого поїдут= 00; у гості. У всіх новорі = 95;ні клопоти. Тіл= 100;ки усе там - за стінами лікарні. А тут майже од= 085;е й те саме кожного дня, = 1090;ільки пацієнти мі = 85;яються.
Зараз діти вирізають сніжинки і думають як добре бути вдома, отрим= 072;ти подарунки від батьків. = 1042;они просто ще не знають, що по= 1076;арунки крім батькі = 74; їм готують ангели.
Тільки поставили ялинку, як діти узялис= 00; допомагати дорослим її прибирати. Я= 082;що гуртом прибирати ялинку, навіт= ;ь саморобнимl= 0; іграшками, в= 086;на буде дуже гарною. Увеч= 077;рі ялинка світилася кольоровимl= 0; вогниками, а дітl= 2;и шепотілись = 74; очікуванні дива.
Перший ден&= #1100; Нового Року пройшов весело і, здавалось, н= 110;би свято уже минуло. А воно тільки починаєтьсn= 3;. Наближаєть&= #1089;я Свят вечір. Ц= 1077; - ніч дива.
Дітки сплять у палатах в своїх ліжечках, а над ними з радісною звісткою, пр= 086; народження Іісуса літа= 02;ть їх ангели. Во= 1085;и принесли дітям різдв= 03;ні подарунки. Ц= 077; не іграшки ч= 080; ласощі. Це різдвяні дзвоники. К= 086;жен ангел повісив на ялинку свій дзвоник. Дзв= 086;ники різні, бо видзвонюютn= 0; кожний іншу колядку. Оди= 085; з ангелів ненароком зачепив крильцем дзвоник, яки= 081; висів найближче д = 86; верху ялинк = 80; і залунала колядка «Во Віфлеємі весела новина».
Один з хлопчиків, к= 088;ізь сон, почув пісню і прокинувся. = 057;початку він думав, що це продовжу= 08;ться його сон. Та ні! Розбудив свого сусід = 72;. Той теж чув мелодію. Хло= 087;чики пішли на дзвін. Підій= 096;овши до ялинки, побачили нові прикраси на ній - маленьк= 1110; дзвоники.
Хлопчики торкнулись їх - зазвучал= 1080; нові пісні. Попр= 086;кидалися й інші діти. В&= #1086;ни зібрались н = 72;вколо ялинки. Ніхт= 086; не вмикав вогнів, та ялинка сама по собі сяял= 072; надзвичайнl= 0;м світлом.
Діти радіс&= #1085;о співали колядки. Як тільки проспівуваl= 3;и колядку, анг= 077;л знімав дзвоник з ялинки і віддавав св = 86;їй дитині, а ті відразу відчували, я= 082; стають здоровішимl= 0;.
Небесна радість наповнила душі дітей і їм здавалос= 00;, ніби вони літають зі своїми анге = 83;ами.
У куточку
кімнати
стояла
виховательl=
2;а
і щасливо
посміхаласn=
0;. Вона
теж бачила
ангелів. Бо
це була незв=
080;чайна,
Свята ніч. (Махk=
2;цька
Лариса, м.
Дубно)
Правосл&=
#1072;вні
богослужінl=
5;я,
таїнства та
звичаї
Вів=
090;ар
Церк=
074;а
частково
нагадує
старозавітl=
5;ий
храм. У ній є
три частини:
1.
Вівтар з
престолом і
жертовникоl=
4;;
2.
Середня
(внутрішня)
частина,
призначена
=
76;ля
тих, що молят=
1100;ся;
3.
Притвор, в
давнину
призначениl=
1;
для оглашен
=
85;их,
тих, що
каються і
відлучених
від Причаст=
03;.
Вівт=
072;р
від
середньої
частини
церкви відд=
10;ляє
іконостас. У
вівтар
можуть
входити лиш
=
77;
священнослm=
1;жителі
і особи
чоловічої
статі, що
беруть учас=
090;ь
в богослужі
=
85;нях.
Вівтар
1.
Престол.
2. Жерт=
овник.
3.
Запрестольl=
5;а
ікона і горн=
108;
місце.
4.
Іконостас.
5. Солі=
я.
6. Амво=
н
- центральна
частина сол=
10;ї.
Престол<= o:p>
1. Пеле=
на,
що покриває
престол.
2. Свят=
е
Євангеліє.
3. Анти=
мінс.
4.
Напрестольl=
5;ий
хрест.
5.
Дарохранитk=
7;льниця.
6.
Хрестильниl=
1;
ящик
7.
Семисвічниl=
2;.
8.
Євхаристичl=
5;ий
плат для
обтирання
вуст після
святого При
=
95;астя.
Чесні
мощі під
престолом
У
кожній
церкві, в
хресті під п=
088;естолом,
знаходятьсn=
3;
мощі святих.
Жертовн&=
#1080;к
1. Свят=
а
чаша - потир.
2. Диск=
ос.
3. П'ять
просфор.
4.
Великий
воздух-покр
=
86;вець.
5. Копі=
є.
6. Лжиц=
я
(ложечка).
7.
Блюдце.
8. Два
малих покри
=
74;ці.
9.
Звіздиця.
10. Ківш=
;.
11.
Пом’янники, =
079;аздоровні
і заупокійн=
10;
записки.
12.
Ікона.
(З книги
«Православl=
5;і
богослужінl=
5;я,
таїнства та
звичаї»)
Вас=
100;ка-силач
Васька-сил&= #1072;ч, як звали йог= 086; товариші, дев'ятирічн = 80;м хлопчиком украв щось, попався, і його відпра = 74;или в колонію для малолітніх злочинців, д= 077; він пробув три роки.
Виріс Васька при матері, вічн= 086; п'яній жебра= 095;ці, що тулилася в кутку огид= 085;ого притону на о= 082;олиці міста, і якій син був зовсім не потрібним.
Хлопчик ненавидів свою матір: відтоді, як в= 1110;н себе пам'ятав, вона тримал = 72; його впрого = 83;одь, одягала в ла= 093;міття, примушувалk= 2; годинами пр = 86;стоювати на дощі й морозі і, замість ласки, наділ= 103;ла його побоям = 80; і прокляттямl= 0;. У колонії Васька її скоро забув і, коли одного разу = 085;аглядач покликав йо= ;го і сказав, що мати померл = 72; в лікарні, він навіть бровою не повів: йому було байдуж = 77;.
- Як те вовченя, - говорили пр = 86; нього наглядачі.
І дійсно, Васька нікого не любив, нічим не цікавивс= 03;. Наближався час, коли він мав вийти з к= 1086;лонії, але думка пр= 086; те, куди йому подітися, ан= 110;трохи його не турбувала. Він знав, що опиниться н = 72; вулиці, але вулиця його не лякала: він умів жебракуватl= 0; і красти. У колонії йом = 91; не доводило = 89;я вдаватися до подібних заходів, але на волі він неодмінно п = 86;вернеться до них.
Однак все вийшло інакше, ніж Васька чека = 74;: опікун коло= ;нії знайшов сім'= 102; залізничноk= 5;о стрілочникk= 2;, яка погодил= ;ася взяти його д= 086; себе.
Дітей у стрілочникk= 2; не було. Він жив з дружин= 086;ю біля залізниці, з= 072; двадцять кілометрів від міста в невеликій х = 72;тинці, розташованo= 0;й на схилі досить висо = 82;ого пагорба. Вузькі дерев'яні сходи вели від будинку до колії.
У вільний від служби час стрілочник займався плетінням кошиків, і Васька повинен був від нього на= 074;читися цієї нехитрої справи.
У своїх нових хазяї = 74; хлопчик опинився в з= 086;всім незвичній обстановці: кругом ліс, луги, тиша... У домі згода, чистота... Васька міг наїдатися і спати досхо = 95;у, ніхто його н= 077; лаяв...
Увечері, лежачи на лавці, Васьк= 072; часто спост = 77;рігав, як господин= 03;, впоравшись із усіма спр= 072;вами, перш ніж загасити лампу, довго навколішкаm= 3; молилася; і на перших порах йому смішно було дивитися на неї.
- От, дивачкk= 2;, - думав він, - лягала б швидше! Сама = 1075;оворила, що втомилас= 03; за день. І чого вона ла= 084;ається?
Якось уноч&= #1110; Васька підслухав розмову хаз= 03;їв. Повернувши= сь з обходу своєї дільниці і думаючи, що х= 1083;опчик спить, стрілочник сказав друж = 80;ні:
- Боюся, що м = 80; взяли до себ= 077; негідника. Парубок -страшний ледар і дивиться на нас вовком. С= 1087;ати завалюєтьс= я - не молиться; встає - також; не чекаю я від нього добра!
Дружина відповіла н = 77; відразу, і Васька чека = 74;, що вона теж скаже щось подібне. У нього в душі закипала злоба... Але на його здивув = 72;ння жінка зітхнула і тихо промовила:
- Пожаліти його треба, Кузьмо. Хлопцеві ж усього дван= ;адцять років, а що за життя! Сам ти розказував, яка мати у нього була. Він не винен, &= #1097;о змалку всього надивився! П= 086;живе у нас, освоїт= 1100;ся, якось, Бог дасть, виправитьсn= 3;. Сирота він!
Васька слухав і сам собі не вірив.
Настали холоди. Господиня перешила Ва = 89;і якесь старе тепле пальт = 86;, зв'язала рук= 072;виці, випросила у = 082;огось стару хутряну шапку.
Васька похмуро дивився на жінку, як вона вечорами ст = 72;ранно працювала, підсунувши до себе мале= 085;ьку гасову ламп= ;у, але жодним словом не подякував ї = 81; і прийняв все, як належ= 1085;е.
На початку грудня стрілочник послав Вась = 82;у в сусіднє село купити борошна і да= 074; йому півтор = 72; карбованця. Васька проп= ;адав цілий день, витратив ус= 10; гроші на роз= 074;аги та цигарки і повернувся = 76;одому дуже пізно. Господар схопив ремінь і взя= 074;ся вчити його по-своєму.
- Кузьмо, - благала перелякана дружина, - не бий! Спробуl= 1; умовити добрим словом. Може, послухаєтьl= 9;я, зрозуміє, що гріх це! Не бий його!
Але розгніваниl= 1; стрілочник грубо відшт = 86;вхнув її і відшмагав Ваську на славу. Бліди= 081;, стиснувши зуби, Васька сидів у кутк= 091; і обміркову = 74;ав, як би то йому помститися господарев= і.
Дочекавши= 1089;ь, коли зовсім стемніло, ві= 085; вийшов на ву&sh= y;лицю. Васька добр = 77; знав, що через півго = 76;ини має пройти поїзд, і стрілочник вийде його зустрічати. Хлопчисько, крадучись, приніс вели = 82;ий камінь і поклав його на одну з верхніх схо = 76;инок, потім причаївся неподалік, щоб натішит= ;ися помстою і подивитися, як господар боляче звалиться з= 10; сходів, а то ще й попаде під поїзд. "Так йому й треба", - дума= 1074; озлоблено Васька.
Незабаром вдалині почувся гудок поїзд = 72;. З хатини з'я = 74;илася темна постать із ліхтарем у руці й попря= 084;увала до сходів. Васька торжествувk= 2;в: "Зараз, зара = 79; звалиться!"
Пролунав крик, людина покотилася вниз - і ліхта&= #1088; зник у темряві. Васька стоя = 74; приголомшеl= 5;ий. Це вона, господиня, полетіла! Це вона скрикнула! І як це він не подумав, що дружина часто виходила до поїзда замі = 89;ть чоловіка. Раптом у Васьки в душ= 110; піднялося щось таке, чого він ніколи не відчував: "Навіщо він поклав камінь? Вона йому ніколи нічого поганого не зробила! Вон= 072; єдина з усіх жаліла його!..&= quot;
Він кинувс&= #1103; подивитися, що з нею, але не встиг спуститися і до половини, як мимо з гуркотом промчав пої = 79;д.
"Роздавил= 086;", - промайнуло в голові у Васьки. Але внизу промайнув ліхтар і ста= 074; повільно на = 73;лижатися. Хазяйка, крекчучи і охаючи, пові= 083;ьно підіймаласn= 3; і раптом зіткнулася з Ваською. В одну мить вона все зро= 079;уміла.
- Васю, - простогналk= 2; вона, - це твоя витівка! Бог= 072; ти не боїшся!= span>
Він нічого не відповів = 110; пішов за нею. &= laquo;Зараз чоловікові розкаже. Спустить ві = 85; з мене шкуру!&r= aquo; І від страху Васька не увійшов у хату.
- Василю, Василю, де ти? Йди швидше сюди! - покли= 082;ав раптом господар.
По голосу Васька зрозумів, що стрілочник = 87;ро його вину нічого не знає, і відгукнувсn= 3;.
- Збігай швидше в село, поклич лікаря! Дружина посковзнул= ася на сходах, як до поїзда виходила...
Васька біг щодуху... «Пом&= #1088;е! А, можливо, не помре! Хоч би залишилася жива! І чому вона чолові = 82;ові нічого не ро= 079;казала? Певно не хотіла, щоб мене побили! І як він, Вась&= #1082;а, міг покласт = 80; камінь? І чому вона йо= 075;о не висварил = 72;? Що значить: Бога не боїшся? Чого боятися? Хіб= 072; є Бог? А тільк&= #1080; те правда, що хазяйка йог = 86; пожаліла».
І раптом, ні з того ні з сього, Васил= 102; пригадалосn= 3;, як хазяйка кожний день молилася, і як дітей в колонії вчили закон= ;у Божому, і як йому скучно було і ні в що не вірилося... І чомусь з усієї цієї плутанини якось відра = 79;у ясно стало, що він, дійсно, Бога не боявся, і погано тим, хто Його не б= 1086;їться.
Висловити всього цьог = 86; Василь не міг, але відч= 1091;в це так сильно, що голосно заплакав і з= 072;вив, як виють іноді в лісі поранені звірі.
...Через
чотири роки
хазяйка
поїхала до
рідних у
гості і взял=
072;
з собою Васю.
Він став
добрим,
тихим, праць=
086;витим
хлопцем, і
названа мат
=
80;
його розказ
=
91;вала,
що, будь у неї
рідний син,
вона навряд
чи любила б й=
1086;го
більше, ніж
свого Васю. («Таємниця
твоєї душі»)
ПОЕТИЧНИМ
РЯДОЧКОМ
Лют=
080;й
За
віконечком
уранці
Знов
лютує замет=
10;ль,
Знов=
091;
вітер
завиває
Й сні=
1075;
літає і
кружляє.
Та не
довго вже
йому
Зиму=
074;ать
у нас в краю!
Скор=
086;
сонечко
засяє,
І
сніжок увес=
00;
розтає,
Побі=
078;ать
гучні
струмки
З гір
скелистих у
низи.
І
весна до нас
прийде,
Зиму
сніжну
прожене.
Ну а
поки що
сніжинки
На пр=
1086;щання
свій танок
Все
танцюють і
танцюють…
…Але
вже біжить
струмок!
Карп=
102;к
Юліанія (16
років), смт.
Мізоч
Різ=
076;вяне
свято
Різд=
074;о
- це гарне
свято,
Яке
створив сам
Бог.
Весе=
083;ощів
багато
Та
радості у
хату
У неб=
1110;
своїм співо
=
84;
Анге=
ли
нам несуть.
І
посмішки вс=
10;м
людям
Дару=
102;ть,
і ідуть
У
церкву
прославлятl=
0;
Усі
разом Христ
=
72;.
Яке
чудове свят
=
86;
Дару=
108;
нам зима!
Зим=
072;
Коли
прийшла до
нас зима,
Й по
всій Україн=
10;
стежки
замела,
Дере=
074;а
укрила
біленьким
сніжком,
Всю
землю
покрила
легеньким
пушком.
Сніг
падав з
небес, ніби н=
1072;м
шепотів:
Наст=
072;ла
зима. …І все
падав і мів…
Шевч=
091;к
Тетяна (8 клас),
с. Мости
Здолбунівсn=
0;кого
р-ну
Свя=
090;ий
Миколай
У цей
чудовий ден=
00;
Ми всі
співаємо
пісень
Для
тебе, любий
Миколаю!
Свят=
080;й
наш отче
Миколаю,
Ми
славимо усі
тебе!
І всі
разом пісні
співаєм
Тобі =
1074;
подяку за
усе.
Ти
всіх нас
вірно
захищаєш,
І від
лиха всіх
спасаєш
І на
морі, і на
суші
Всіх
нас грішних =
081;
непослушниm=
3;.
Ми, як
вівці заблу
=
76;ились
І не
знаєм, куди
йти.
Та
молитвою до
Тебе
Доро=
075;у
легко нам
знайти.
Так
для кожного
буває,
Хто з
надією звер
=
90;ає,
Із
сльозами по
=
88;ятунок
Хто у
тебе відшук
=
72;є.
Ти
усіх не
оставляєш
І усі=
1084;
нам помагає
=
96;!
Пома=
075;ай
нам, Миколаю,
Шлях
життєвий
перейти.
Ми
тебе усі
благаєм
Помо=
083;ись
за нас й
прости!
Див=
085;а
ніч
Що за
дивна ніч та=
082;а?
І
чудова і
ясна!
Віфл=
077;ємська
зірка небо
Світ=
083;ом
ясним обнял
=
72;.
Всім
нам звістку
принесла,
Що
Христос род
=
80;вся
З Дів=
1080; воплотився=
;.
І
святкують
нині всі
І на
небі й на
землі.
У всі=
1093;
ялиночки
палають,
Вогн=
080;ками
усі грають.
Всі
Ісусові спі
=
74;ають,
Слав=
083;ять
Його і вітаю=
090;ь,
І на
віки просла
=
74;ляють!
Мель=
085;ик
Анна (9 клас), с.
Мости Здолб
=
91;нівського
р-ну
Мам=
110;
Коли
малими стал
=
80;
вперше ми на
ноги,
Яка ж
то радість
матері була!
Від
рідної=
колиски до
порога
Вона
тебе за руку
провела.
Вона
тобі усе
робити вміл
=
72;,
Вона
тобі в житті
усе дала,
Вона
усім так
щедро наділ
=
80;ла
І
ласки, і
сердечного
тепла.
Їй не
шкодуй
синівської
любові
І
мозолі, і
зморшки-все
шануй!
Вкло=
085;ися
їй, скажи
привітне
слово,
І рук=
1080;
працьовиті
поцілуй!
Беже=
085;ар
Марія (10 років=
),
с. Мости Здол=
1073;унівського
р-ну
Мал=
077;нький
Опосум шука=
08;
друга
ГЛАВА
ЧЕТВЕРТА,
у
якій =
ми
дізнаємося
про те, як
сумно і
самотньо бу
=
90;и
упертим
Коли
сонечко
прокинулосn=
3;,
воно відраз
=
91; помітило,
що Бінк все
ще спить під
кущем. Тоді в=
1086;но
послало до
нього
сонячного
зайчика. Зай=
095;ик
застрибав п
=
86;
мордочці
Бінка і розб=
091;див
його.
Мале=
085;ький
Опосум
розплющив
очі і
нагострив
вуха. За куща=
1084;и
хтось воруш
=
80;вся.
«Напевно,
ХТОСЬ
СТРАШНИЙ», - п&=
#1086;думав
Бінк і сів.
Під
ним голосно
хруснула
вітка. І
ХТОСЬ СТРАШ
=
53;ИЙ
затихнув.
Бінк теж
затихнув,
тому що зляк=
072;вся.
Поті=
084;
із-за куща по=
1082;азалися
ріжки. За
ними – велик=
077;
перелякане
око. А за ним -
голова козе
=
85;яти.
- Ой! -
сказала
голова. - Це ти=
?
- Так, -
=
79;
полегшенняl=
4;
зітхнув Бін
=
82;,
- я.
- О! -
сказала
голова козе
=
85;яти.
А
потім запит
=
72;ла:
- А ти
хто?
- Я
Маленький
Опосум, Бінк.
- А я Му=
;рик,
- представил=
086;ся
Козеня і вий=
096;ло
із-за кущів.
Вони
трохи
помовчали,
розглядаючl=
0;
один одного.
Завжди кращ
=
77;
як слід
переконатиl=
9;я,
що перед
тобою - не
ХТОСЬ
СТРАШНИЙ, а
хтось
звичайний.
Бінк
набрався
хоробрості =
10;
сказав:
- Дава&=
#1081;
дружити!
- Не
можу, -
засмутився
Мурик, -
даремно ти
мене
попросив.
- Чому?=
Мури=
082;
помовчав, а
потім
повідомив:
- Тому
що всі козли
жахливо
уперті.
Розумієш, не
можемо ми
зробити те,
що просять.
Все робимо
навпаки.
- І що ж=
;,
зовсім-зовс=
10;м
не буває не у=
1087;ертих
козлів?
- Я не
зустрічав, -
зітхнув Мур
=
80;к.
- Розумієш, ще
мій дідусь…
- І,
напевно,
бабуся -
додав Бінк
співчутливl=
6;.
-
Ось-ось, -
зрадів Мури
=
82;,
- навіть
бабуся,
розумієш?
Бінк
розумів. Та у
нього знову
поникнули
вуха.
- Ну що
ж, прощай!
І він
пішов далі,
по стежині,
яка губилас=
03;
у високій
траві.
Втім,
сонечко так
яскраво
світило,
квіти так
щедро розли
=
74;али
свій аромат,
що Бінк
розвеселивl=
9;я
і скоро забу=
074;
про Козеня.
А
Козеня не мо=
075;ло
розвеселитl=
0;ся.
«Щось сумно
бути
упертим», -
вирішило во
=
85;о.
Потім ще поп=
072;слося
і подумало:
«І самотньо&raq=
uo;.
Тоді Мурик
перестав
жувати й
кинувся дог
=
72;няти
Бінка.
Мар&=
#1080;на
Альошина,
малюнки
Олени
Хисматової,
Всеукраїнсn=
0;кий
журнал
«Мгарській
колоколъ»
ЦІКАВЕ
ЗАВДАННЯ
Подум= 072;йте і прочитайт = 77; уривок з Євангелія від Матфія з глави друго= 11;
про поклоніння мудреців маленькому Іісусику.
Надіслала
Рацкевич
Софія, с.
Ставрів Мли
=
85;івського
р-ну
Кро=
089;ворд
«БОЖА
КРИНИЧКА»
Прав=
080;льно
розгадавши
кросворд,
зможеш двіч=
10;
(по горизонт=
072;лі
та вертикал=
10;)
прочитати
слова «Божа
криничка».
1.
Творець
світу. 2. Одяг
священика. 3.
Ікона Богом
=
72;тері
«… Джерело». 4.
Ім’я святог
=
86;
Первозваннl=
6;го
апостола. 5.
Православнk=
2;
дитяча газе
=
90;а.
6. Ім’я князя,
що хрестив
Русь. 7. Книга
«Закон …». 8.
Назва нашої
єпархії. 9. Оби=
тель.
10. Одна з трьох
Лавр Україн
=
80;.
11. Ім’я нашого
Патріарха. 12.
Учні Іісуса
Христа.
Надіслав
Муляр Андрі
=
81;
(12 р.), с.
Андрусіїв
Гощанськогl=
6;
р-ну
Відповіді
до рубрики
«Цікаве
завдання»: І.
Читається
знизу, справ=
072;
наліво: «І,
увійшовши в
дім, побачил=
080;
Немовля з
Марією,
Матір’ю Йог
=
86;,
і, впавши,
вклонилися
Йому; і, відкр&=
#1080;вши
скарбниці
свої,
принесли
Йому дари:
золото, лада=
085;
і смирну». (Мф.
2,11).
ІІ. 1.
Бог.
2.Облачення. 3.
Живоносне. 4.
Андрій. 5. Божа
криничка. 6.
Володимир. 7.
Божий. 8.
Рівненська. 9.
Монастир. 10.
Почаївська. 11.
Кирил. 12.
Апостоли.
Свя=
090;ий
Миколай
19
грудня є так=
077;
свято - Микол=
1072;я.
Але кажуть, щ=
1086;
в цей день
вночі ходит=
00;
Святий
Миколай. У
нього велик
=
72;
біла борода
та червоні
щоки, його
діти дуже лю=
073;лять.
Особливо, ко=
083;и
настає день
Святого
Миколая. Пер=
077;д
цим днем діт=
080;
цілий рік
слухаються
=
89;воїх
батьків, щоб
Святий Мико
=
83;ай
приніс їм
подарунки. Й=
086;го
усі з радіст=
102;
ждуть! Діти
раніше ляга=
02;ть
спати, щоб
раніше
встати і
побачити, що
їм приніс
Святий Мико
=
83;ай.
Вони
показують
своїм рідни
=
84;
подарунки в=
10;д
Святого
Миколая. В
них
з’являютьсn=
3;
радість і
посмішки на
обличчях. По=
090;ім
діти ідуть у =
1076;вір
і грають сні=
078;ки.
19 груд=
ня
на Святого
Миколая
падає гарни
=
81;
пухнастий
сніг. Він
падає мален=
00;кими
дрібненькиl=
4;и
сніжинками, =
103;кі
розсипаютьl=
9;я
по усіх стеж=
082;ах.
Я дуж=
1077;
люблю зиму т=
072;
день Святог
=
86;
Миколая, кол=
080;
падає пухки
=
81;
сніжок, а ще я
люблю Новор=
10;чні
свята. Шевчу=
082;
Тетяна (8 клас),
с. Мости
Здолбунівсn=
0;кого
р-ну
УВА=
043;А!!!
Продо= 074;жується конкурс малюнків «М = 72;люємо зиму!»
До участі у кон= 082;урсі приймаютьсn= 3; малюнки дітей у трьо= 093; групах від 7 до 16 років.
І група - дітl= 0; від 7 до 10 рокіk= 4;
ІІ група - дітl= 0; від 11 до 14 рокі = 74;
ІІІ група - дітl= 0; 15-16 років.
У
кожній груп=
10;
переможцю
буде
присвоєно І
місце і він
отримає при
=
79;
від редакці=
11; «Божої
кринички».
Малюн= 082;и на конкурс надсилайте на адресу ре= 076;акції до 1 березня 2010 року.
ПРОХА= 053;НЯ ДО УЧАСНИКІ = 42;, ЩО НЕ ВКАЗАЛ= 048; СВІЙ ВІК, ЗВ’ЯЗАТИСЬ = 47; РЕДАКЦІЄЮ!
У
електронніl=
1;
версії
відсутні
деякі ілюст
=
88;ації
та малюнки.
Запи=
;туйте
паперову
версію
газети у
храмах
Рівненськоo=
1;
єпархії
=
43;азета
розповсюджm=
1;ється
у храмах
Рівненськоo=
1;
єпархії.
=
45;лектронну
версію
читайте на с=
072;йті
http://pruxod.ucoz.ua/.
=
56;едакція
залишає за
собою право
скорочуватl=
0;
та редагува
=
90;и
надіслані
матеріали.
=
42;ідповідаль=
1085;ість
за
достовірніl=
9;ть
інформації
несуть
автори
публікацій.
=
47;асновник:
Рівненське
єпархіальнk=
7;
управління
УПЦ.
=
42;идавець:
Свято-Різдв
=
86;-Богородичн&=
#1072;
парафія смт.
Мізоч
Здолбунівсn=
0;кого
району.
=
42;идається
з квітня 2004
року.
Виходить
один раз в мі=
1089;яць.
=
56;/с:
РВ 379 від 02. 04. 2004
року.
=
43;оловний
редактор:
протоієрей
КАРПЮК Олек
=
89;андр
Леонідович.
=
40;дреса
редакції: 35740,
Рівненська
область,
Здолбунівсn=
0;кий
район,
=
89;мт.
Мізоч, вул.
Дерманська, 6.
Телефон: (03652) 40-916.
=
45;лектронна
адреса: karpyk@gmail.com
=
58;ираж:
1300
екземпляріk=
4;.
Друк: ТзОВ
“Острозька
друкарня”.