MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01CA2363.447A7150" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01CA2363.447A7150 Content-Location: file:///C:/D05702F5/bk_65.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
З
благословіl=
5;ня
Архієпискоl=
7;а
Рівненськоk=
5;о
і
Острозькогl=
6;
Варфоломія
Б=
054;ЖА
КРИНИЧКА
=
55;равославна
газета для
дітей та
підлітків
№8 (65), серпе=
;нь
2009 року
«Пус=
;тіть
дітей і не
забороняйтk=
7;
для них прих=
086;дити
до Мене…» (Мф. =
19,
14)
Яб=
лучний
Спас
Свя&=
#1090;о
Преображенl=
5;я
Господньогl=
6;
святкуєтьсn=
3;
19 серпня. У
народі його
іменують ще
Яблучним
Спасом. Цьог=
086;
дня освячую
=
90;ься
плоди новог
=
86;
урожаю і
Церква
молиться пр
=
86;
те, щоб всім,
хто
вживатиме ц=
10;
плоди,
Господь
дарував
освячення
душі разом з
освяченням
тіла, щоб Він
зберігав їх
=
85;є
життя у спок=
086;ї
і радощах.
Літні дні наливалися як яблука. Від землі і с= 1086;нця йшов прохол = 86;дний яблучний ду = 93;. Напередоднo= 0; Преображенl= 5;я батько прин= 10;с великий мішок яблук... Щоб пахло святом, розк= 083;али їх по всіх столах, підвіконняm= 3; і полицях. Сім добірни = 93; малинових яблук поклали під ікони - завтра поне = 89;емо їх святити в церкву.
- Вся земля стоїть на благословеl= 5;ні Господньомm= 1;, - пояснювала мати, - у Вербну Суботу Милосердниl= 1; Спас благословлn= 3;є вербу, на Трійцю - берізку, на Іллю Пророк = 72; - жито, на Прео= 1073;раження - яблука та інші плоди.
Напередод= 1085;і Преображенl= 5;я майже вся дітвора виб= 10;гла на базар, до веселих яблучних ря = 76;ів. Великі вози яблук привозили н = 72; запорошениm= 3; возах з сіл. Г&= #1072;ряче-рум'ян= 10;, багрові, янтарні, білі, зеленo= 0;, з розовинко= 02;, золотисто-п = 88;озорі, великі, як держава в руці Господ = 72; Вседержитеl= 3;я, і маленькі, що на різдвяну ялинку вішають, леж= 072;ли вони гіркам = 80; в сіні, в соломі, в корзинах, в коробах, в ді= 1078;ечках і в особливи= 093; липових мірках.
Увечері пішли до всеношної. У церкві спів = 72;ли тропар Преображенl= 5;я, що пахнув яб= 083;уками і медом.
А вдома, після вечер= 10;, мене змусил = 80; читати Єван = 75;еліє про Преобра= ;ження Господнє. Я читав по складах: «Після шест = 80; днів узяв Іісус Петра, Якова і Іоанна, брата його, і звів їх на гору високу одних, і прео= 1073;разився перед ними: і просяяло обличчя Йог = 86;, як сонце, одяг же Його = 1079;робився білим, як світло».
Вранці встали спозарання. Батько, вимитий і причесаний, = 074; жилеті поверх ситцевої сорочки і лакованих чоботях ходив по кімнаті і на= 089;півував: «Преобразиk= 4;ся єси на горі Христе Боже&raq= uo;.
З білим вузликом яблук пішли до обідні. Вс= 1102;ди ці вузлики, як пасочки н= 072; Пасху, зайня= 083;и місця в домі Божому: на сходинках амвону, на довгих столах, на підвіконняm= 3;, і навіть на підлозі під іконами. Рум'яно і простодушнl= 6; лежали вони перед Богом, насичені ро = 89;ою і сонечком і чекали лише Божого благословеl= 5;ня.
Під час співу «Прео = 73;разився еси…» на амвон винесли велику корзину з церковними яблуками. На= 076; ними читали молитву і окроплювалl= 0; їх святою во= 076;ою. Коли підход = 80;ли до хреста, то священик кожному давав по осв= 103;ченому яблуку. Радісно і мирно завершився сонячний, яблучно-кру = 75;лий день Преобр = 72;ження Господньогl= 6;. (За В. А. Никифоровиl= 4;-Волгиним з журналу «Ш= 080;шкін ліс»)
Про
богослужінl=
5;я
Православнl=
6;ї
Церкви
Л=
110;тургія
святого
Василія
Великого
Літургія святого Василія Великого зд= 10;йснюється лише 10 разів на рік: 1-го січня, - в день пам'яті цьог= 086; святого, в день Різдва Христового = 10; Хрещення аб = 86; напередоднo= 0; цих свят, в недільні дн= 10; Великого посту, крім Вербної Нед= 10;лі, в четвер і суботу Страсного тижня. Від лі= 1090;ургії святого Іоа = 85;на Златоуста вона відрізняєтn= 0;ся: а) триваліст= 102; молитов, що таємно читаються священиком = 91; вівтарі (молитви більші за текстом),б) тим, що перед словами: «Приидите, ядите...» і: «Пийте от не= 103;...» священик додає: «Даде святым Свои = 84; учеником и апостолом рек» і в) замість “Достойно есть» співається гімн, який починаєтьсn= 3; словами: «О Тебе радуется, бл= 072;годатная, всякая тварь».
Л=
110;тургія
Передосвячk=
7;них
Дарів
Крім літургії Іоанна Златоуста і Василія Вел = 80;кого, є ще літургі= 103; Передосвячk= 7;них Дарів, що здійснюєтьl= 9;я в деякі дні Великого посту. Вона називаєтьсn= 3; так тому, що на ній подаються віруючим святі Дари, що були освячені раніше, - на лі= тургії святого Іоанна Златоуста або Василія Великого. Літургія Передосвячk= 7;них Дарів коротша, ніж літургія святого Іоанна Злат = 86;уста, тому що в ній немає молитов і піснеспівіk= 4;, що належать до освяченн= 03; святих Дарі = 74;. З особливос = 90;ей літургії Передосвячk= 7;них Дарів потрі = 73;но відзначити спів віршів: «Да исправится молитва моя…», під час яких богомольці преклоняютn= 0; коліна, і спі= 1074; під час великого вх = 86;ду, замість «Иж = 77; херувимы...» п&= #1110;сні: «Ныне силы небесныя с нами невидимо сл = 91;жат...». Оскільки святі Дари вже освячен= 10;, то віруючі під час Їх перенесеннn= 3; з жертовник = 72; на Престол ї= 093; падають ниц= 00;.
Хт=
о
ким буде?
Розмовлял= 1080; якось у клас= 110; однокласниl= 2;и, куди далі підуть вчитись.
- Ну, за Сергія усім зрозуміло. Він у нас буде відоми = 84; футболістоl= 4;. Ще школу не закінчив, а уже майстер спорту.
- А Юра або істориком, або археологом буде. Його вночі розбуди, він тобі усіх гетьманів назве і роки їх життя.
- Ніяким арх= ;еологом я не буду. А історію зна= 02; добре, бо буд= 1091; на юриста поступати - невдоволенl= 6; відповів Юр = 72;.
- Іра буде перукарем, Оля – вчителькою, Славко – столяром…
- Чи ви будете, ким задумали, чи ні, а ось куди піде наш Сашко після школи, я знаю точно - сказа= 1074; Сергій.
- Ну і куди? – запитали однокласниl= 2;и.
- В тюрму! Вона по ньом= 091; уже давно плаче.
- Те, що він хлопець з «приколом» ще не означа= 108;, що бандюга – заступиласn= 0; Оля.
- От зустрінемоl= 9;ь років через десять і сам= 072; побачиш – впевнено сказав майбутній ф = 91;тболіст.
…Пройшло десять рокі = 74;. Сергій дійсно став = 074;ідомим футболістоl= 4;. Грав у престижномm= 1; футбольномm= 1; клубі. Матеріальнl= 6; був добре забезпеченl= 0;м. Мав хорошу сім’ю. А ще була невели = 95;ка травма, яка останнім часом турбувала все більше і більше. Звертався д = 86; лікарів і от= 088;имав відповідь, щ= 086; операції не уникнути, а шансів, що повернетьсn= 3; у великий спорт – 50%. Цьому вірит = 80; не хотілось = 110; у розпачі хлопець зателефонуk= 4;ав мамі. Вона порадила перед операцією піти до церк= 074;и, посповідатl= 0;ся і відправит = 80; молебень.
Дорогою додому випа = 76;ково зустрів колишнього однокласниl= 2;а Юру. В нього, виявилось, ж= 080;ття теж було «наче в казці», доки не допоміг о= 076;ному «крутому» бізнесмену «обминути з = 72;кон». Тепер проти нього, адвок= 072;та, теж відкрит = 72; кримінальнk= 2; справа за ха= 073;арництво.
Порозмовл= 1103;ли молоді чоло = 74;іки про свої біди, згадал= 080; шкільні рок = 80;, однокласниl= 2;ів. Вирішили у неділю разо = 84; піти до храму, помол= 080;тись, посповідатl= 0;сь і причаститиl= 9;ь. Біда змусил = 72; обох згадат = 80; про Бога, від= 1089;унути життєві клопоти на другий план.
…Людей до сповіді бул = 86; багато. Тому, поки йшла церковна служба, кожний перебрав у думках своє = 078;иття, знайшов там безліч гріхів. Сергій згад = 72;в однокласниl= 2;а Сашка і подумав, що той напевно вже не один рік сидить у тюрмі. Добре, що хоч він не дійшов до такого житт= 03;. Зроблять оп = 77;рацію і все, точно, н= алагодитьсn= 3;. А в Сашка, напевно, ні сім’ї, ні роб= 1086;ти ніколи не було. Отой то справді нерозкаяниl= 1; грішник, куд= 080; йому до них рівнятись.
До сповіді залишилось ще двоє людей. Сергі= 081; з великою повагою ставився до священика, думав попро = 89;ити у нього поради. Адже люди, які посвятили себе служінню Бо = 75;у, завжди здавались йому надзвичайнl= 0;ми і особливим = 80;. Треба мати велику силу волі, щоб відмовитисn= 0; від стілько = 93; життєвих утіх.
Сергій підійшов до священика, підійняв го = 83;ову і завмер. Перед ним стояв Сашко. Той Сашко, що на думку Сергія мав б= 080; бути у тюрмі, а не у священному одязі в храмі. Як же тепер розповісти про свої гріхи, що відомі тільки Одному Бого = 74;і? Оглянувшисn= 0;, Сергій побачив за собою здиво = 74;аного Юрія. Але відступати було нікуди.
Так, як цього разу, Сергій спов= 10;дався ще у дитинстві, коли душа була по-дитя= 095;ому щирою. А після служб = 80; молоді чоловіки залишились, щоб порозмо = 74;ляти з отцем Олександроl= 4;.
Виявилось, що причиною зміни життя Олександра стала важка хвороба батька. Коштів на лі= 082;ування не було, а хло&= #1087;ець здаватись н = 77; звик – почав молитися. Спочатку нічого зі слів молито = 74; не розумів. Став багато читати, ходити до хр= 072;му і розпитуватl= 0; у священикі = 74;. Пізніше див = 91;вався, як міг не розуміти таких прост = 80;х істин життя. З часом вступив до Д= 091;ховної семінарії. Багатьом ва = 78;ко було повірити, що хлопець так змінився. Ал= 077; ж у Бога немає нічог = 86; неможливогl= 6;… Рятуючи бат= 00;ка, молячись за його здоров’я – врятував св = 86;ю вічну душу.
В кінці теплої розмови Сергій просив у свя= 097;еника прощення за осуд.
Як легко втоптати у багнюку ближнього і як важко побачити у цій багнюці себе. Судячи своїм судом, ми часто заб= 091;ваємо про Єдиного справедливl= 6;го суддю – Госп= 086;да Бога.
(Махацька
Лариса, м.
Дубно)
Жи=
в-був
Черв'як...
Давним-дав&= #1085;о жив на світі маленький Черв'ячок, який нікого не любив, і тому ніхто н= 077; хотів прийняти його до себе жити. Бродив він наодинц= 10; темними лісами, пустинними полями, і так зовсім здичавів, що й сам сторон= 080;вся галасливих людських поселень.
У друзях Черв'ячок зовсім перестав мати потреб = 91;. «А яка з них користь? - міркував ві = 85;, - суцільні неприємносm= 0;і та непорозуміl= 5;ня! Все у них не так, як у мене або навіть краще, ніж у мене. Так навіщо даремно зас = 84;учуватись, переживати? Вже краще бути одному&raq= uo;.
Благо, що їжі довкола було вдосталь. Та й будинок дл= 103; Черв'ячка бу= 074; готовим в ко= 078;ному яблучку, гру= 096;ці, сливі. Зручний і смачний будинок! Спочатку Черв'ячок засмучувавl= 9;я, що своїм перебуваннn= 3;м руйнував пл= 10;д, що служив йому будинком. Проте це відчуття швидко пройшло. Так= 072; властивістn= 0; життя: ми звикаємо до тих умов, в які потрапляємl= 6;, аби вижити. = p>
Одного раз&= #1091; заліз Черв'ячок на нічліг в дуж= 077; незвичайне яблуко. Воно красувалосn= 3; на гілках ро= 079;кішного дерева, що здавалося золотим. І са= 1084;е яблуко світилося ніби сонце. Прогризти в ньому лаз виявилося дуже непрос = 90;ою справою. Але Черв'ячок бу= 074; молодим і по= 074;ним сил. Крім того, з деяких пір він отримув = 72;в особливе задоволеннn= 3; від того, що селився в на= 081;прекрасніш&= #1080;х і найдосконаl= 3;іших плодах, а потім спостерігаk= 4; за процесом їхнього в'янення. Тому золоте яблучко ман = 80;ло до себе Черв'яка, як жодне інше. = p>
І ось бажання зді = 81;снилось! Черв'як оселився усередині чудового плоду! Але сталося непередбачk= 7;не - він став невидимим. Виявивши цю обставину, Черв'ячок ду= 078;е зніяковів. Але незабаром з = 88;озумів, що може отримувати користь від свого незвичайноk= 5;о становища.
Вперше задумався Черв'як про помсту людя = 84;, які колись відмовилисn= 3; прийняти його і живут= 100; без нього радісно, немов і нема= 108; його на світ= 110;. Невидимістn= 0; дарувала можливість безперешкоk= 6;но проникати в недоступне раніше житл = 86;. Підступна думка про по= 084;сту опанувала Черв'яком по= 074;нісю. Вона так змінила йог = 86;, що з безтурботнl= 6;ї істоти перетворилk= 2; на істоту пристрасну, вічно спраглу пом = 89;ти і розправи. = p>
Все це відбувалосn= 3; дуже і дуже давно, проте = 1079;авидющий Черв'як до цих пір живий. Настільки довге життя йому подарувало те саме золоте яблуко, скуштувавшl= 0; яке він став невидимим.
Хочете -
вірте, а
хочете - ні,
але за багат=
086;
століть
свого
існування
цей Черв'як
навчився та=
08;мно
вповзати не
лише в
будинки
людей, але і в
їхні серця.
Родичі його
як і раніше
поїдають
фрукти та
овочі,
доводячи їх
до псування.
А цей невмир=
091;щий
Черв'як тепе=
088;
гризе лише
нечисті сер
=
94;я
людей. І,
подібно до
роз'їдених
плодів, гнию=
090;ь
донині
людські
серця і душі,
якщо в них
заводиться
=
85;едружній
Черв'як
заздрості. (Світлана
Коппел-Ковт
=
91;н
«Мгарський
дзвін»)
Право&=
#1089;лавний
календарик
1 вересня –
мученика Ан
=
76;рія
Стратилата =
10;
з ним 2593-х
мучеників (284-305
3 вересня – преподобноk= 5;о Аврамія працелюбноk= 5;о, Печерськогl= 6;, у Ближніх печерах (ХІІ-ХІІІ ст.)=
10 вересня – Собор преподобниm= 3; отців Києво-= 055;ечерських, котрі у Дальніх печерах спо = 95;ивають
11 вересня – Усікновіннn= 3; глави пророка, пре= 076;течі й хрестител= 03; Господньогl= 6; Іоанна
14 вересня – Початок індикту – церковне новоліття
18 вересня – пророка Захарії та праведної Є = 83;исавети, батьків Іоанна Предтечі
21 вересня – Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богор = 86;диці і Пріснодів = 80; Марії
27 вересня – Воздвиженнn= 3; Чесного і Животворящl= 6;го Хреста Господньогl= 6;
30 вересня – мучениць Віри, Надії, Любові та ма= 090;ері їхньої Софі= 11; (близько 137 р.)
Жи=
тіє
святого
пророка Ілл=
10;
Святий про&= #1088;ок Ілля був нащадком первосвящеl= 5;ика Аарона. З юних років посвятивши себе Богові, він жив як ангел, непорочний душею і тіло= 084;. Люблячи роздумуватl= 0; про Бога, він часто відда = 83;явся для безмовн = 86;сті в пустинні місця, де дов= 1075;о молився Гос = 87;одові. І Бог любив Іллю, оскіль= 082;и Бог любить тих, що любля= 1090;ь Його. Не раз Господь прихильно р = 86;змовляв з Іллєю і дарував йом = 91; те, що Ілля пр&= #1086;сив.
У той час в Ізраїлі царював беззаконниl= 1; Ахав. І сказав пророк Ілля Ахаву: «Живи= 081; Господь Бог Ізраїлев, перед Яким я стою. У ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба лише за моїм словом». Сказавши це, Ілля пішов від Ахава, і, за словом пророка, настала засуха. Самого ж Ілл= 102; Бог зберіга = 74; біля потоку = 061;ора-фа, що проти Іордану. І ворони приносили йому хліб і м'ясо вранці і ввечері, а з потоку він пив.
Через деякий час цей потік висох, бо не було дощу. І сказав Господь Ілл= 10;: «Встань і піди в Сареп= 090;у Сидонську і залишайся там. Я повелів там жінці-вдові годувати тебе». І встав Ілля, і пішов в Сарепту, і став жити у вдови. Через якийсь час син цієї жін= 082;и захворів і помер, і сказала вон = 72; Іллі: «Що мені і тобі, людино Божа? Ти прийшов д= 086; мене нагада = 90;и гріхи мої і вбити сина мого».
І звернувс&= #1103; Ілля до Господа, і сказав: «Гос= 087;оди, Боже! Невже Ти і вдові, в якої я перебуваю, зробиш зло, убивши сина її?» І, схилившись над отроком, він тричі звернувся д = 86; Господа і сказав: «Господи, Боже! Нехай повернетьсn= 3; душа отрока цього в нього!» І почув Господь голос Іллі, і отрок ожив, і сказала та жінка Іллі: «Ось тепер я взнала, що ти людина Божа = 110; що слово Господнє у в= 091;стах твоїх істинне». Маючи від Бога, по вірі своїй, дар чудотворенl= 5;я, Ілля зробив так, що борош= 1085;о й олія в домі вдови не закінчувалl= 0;ся, поки не припинився голод; і вона їла сама з си= 1085;ом і годувала пророка Ілл= 02;.
Після багатьох днів було слово Господнє до = 030;ллі: «Піди і покажись Ахаву, і Я дам дощ на землю&ra= quo;. Ілля негайн = 86; пішов до цар= 103; і гарячою пр= 086;повіддю й великими чудесами навернув народ, що заблукав, і самого Ахав = 72; до покаяння. Тоді за словом пророка Ілл= 10; небо зробил = 86;ся похмурим ві = 76; хмар, і пішов великий дощ, і голод закінчився.
Після цьог&= #1086; Господь повелів Ілл= 10; помазати Єлисея пророка замість себ = 77;, і Єлисей, поп= 1088;ощавшись з батьком і матір'ю, пішов за Ілл= 077;ю і служив йому.
Тоді, як Господь захотів вознести Іллю у вихор= 110; на небо, йшли Ілля з Єлисеєм, і сказав йому = 030;лля: «Залишись тут, бо Господь посилає мен = 77; до Іордану». І сказав Єлисей: «Живий Господь, і жива душа твоя! Не зали= 1096;у тебе». І пішли обоє, і встали в Іордан. І взя= 1074; Ілля милоть (верхній одяг) свою, і згорнув, і вдарив нею п= 086; воді, і розступилаl= 9;я вона туди й сюди, і перейшли обоє по сухому. Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисею: «Проси, що зробити тоб= 10;, раніше ніж я буду взятий = 074;ід тебе». І сказав Єлисей: «Дух, який в тобі, х&= #1072;й буде на мені удвічі». І сказав він: «Важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то б&= #1091;де тобі так; а якщо не побачиш - не буде».
Коли вони йшли дорого= 02; й розмовлял = 80;, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогнен = 85;і і розлучили їх обох, і понісся Ілл= 03; у вихорі на небо. Єлисей дивився і вигукнув: «Батьку мій, Батьку мій, колісниця Ізраїлю і кіннота йог = 86;!» І не бачив його більше.
І схопив він одяг свій, і роздер його на дві части= 085;и. І підняв милоть Іллі, що впала з нь= 1086;го, і пішов назад, і став на березі Іордану. І взяв милоть Іллі, і вдари= 1074; нею по воді, і сказав: «Де Господь, Бог Іллі, — Він Са&= #1084;ий?» І вдарив по воді, і вона розступилаl= 9;я туди й сюди, і перейшов Єлисей.
День пам’яті святого пророка Ілл= 10; святкуєтьсn= 3; 2 серпня.
Уб=
ити
дракона
Одного раз&= #1091; Іванко, п'ятирічний хлопчик, поч= 091;в дуже цікаву розповідь про святого Георгія Поб= 10;доносця, який перемі = 75; дракона. Наступного дня він сказав батькові:
- Тату, я теж хочу стати святим, щоб перемагати дракона.
- Добре, Іванку, - сказав батько, - але бути святим - це не так легко, як тобі може здатися.
- Нічого. Я буду старат = 80;ся. Де ж мені знайти дракона?
- Я тобі скажу, коли він з'явиться.
Така розмова задовольниl= 3;а хлопчика, і він побіг гратися з сестрою.
У той день бабуся подарувала Іванові кни = 78;ку, а його сестl= 8;ичці Ганнусі - мозаїку. Іва= 085;ко ще не вмів до= 1073;ре читати, а ігр= 1072;шки він дуже любив. Побачивши такий чудов = 80;й подарунок у руках сестр = 80;, хлопчик зап­= ;лакав від заздрості.
Батько помітив йог = 86; сльози і шепнув:
- Синку, дракон з’яв = 80;вся.
Той відраз&= #1091; перестав плакати, але нічого не сказав.
Увечері, коли Іванко підійшов до батька побажати йому доброї ночі, тихо сказав:
- Тату, я радий, що у Га&= #1085;нусі така хороша мозаїка. Думаю, вона дасть і мені трішки погр = 72;тися... Я переміг дракона?
Го=
йдалка
для горобці
=
74;
Мої старші товариші стріляли з пневматичнl= 6;ї гвинтівки. Я був ще малим і мені не давали гвин­= ;тівку. Я ж очей не зводив із не= 111; і підстрибу = 74;ав від радості, коли хто-небудь влучав у кон= 089;ервну банку. Гвинтівка з = 76;авалася мені найгарнішоn= 2; річчю у світі.
За те, що я бігав ставити на пеньок збит = 91; бляшанку, мені нарешт= ;і дали разок вистрілити.
- А ти вистріли по горобцеві, - порадив хтось із хло= 087;ців. - Он він сів на гілку.
В яру на вершині верби я побачив горобця. Зел= 077;ну верхівку розхитувалl= 6; вітром, і здавалося, н= 110;би це спритний горобець навмисне розкачує гілку, щоб колихатися на ній, як на гойдалці.
- Та стріляй же! - квапили товариші.
Мені стало шкода горобця, і я все не піднімав на нього гвинтівку.
- Пхе, боягуk= 9;! - підбурював хтось із хлопців.
Вистріл хльоснув неждано, ніб= 080; сам собою. Го= 1088;обець перевернув= ся і впав у глибину яру. Тільки бриз = 85;ули і закружлял= ;и в повітрі легенькі пі = 88;’їнки...
Товариші стали навперебій вітати мене = 079; метким пост­= ;рілом, а я отетеріл= 086; дивився на пір’їнки, що летіли, і запитував:
- Але ж я не
вбив його? Не
вбив? («Таєм=
1085;иця
твоєї душі»)
***
Десь торка&= #1108; жайвір дзві = 85; у піднебесс= 10;
І лоскоче ніжки запашне стебло,
Із села Колодяжногl= 6; йде маленьк = 72; Леся,
Йде на службу Божу, ге-ен уже село!
Полем, потім лісомR= 30; Притомилисn= 0; трішки.
Мамо, відпочиньмl= 6;! Глянь – крас= 072; яка ж…
Йде до церкви Леся = 091; село Волошк = 80;
І дитячі гу= би шепчуть «Отче наш!»
А селян зійшлося – а= 078; тісненько в храмі
І співають півчі молитов-піс = 77;нь.
Добрим щирим слово = 84; дівчинка і мама
Просять щастя в Бога й хліба на щодень.
В дівчинки у серці – золота жаринка,
Виросла із неї справжн= 03; християнка!..= span>
У селі Воло= шки знову дзвонить дзвін –
То скликає діток на молитву він.
(Автор
невідомий,
надіслала
Рацкевич
Софія, вона ж
автор
ілюстрації)
ЦІКАВ&=
#1045;
ЗАВДАННЯ
Опираючис= 1100; на логічне мислення та використовm= 1;ючи підказки, прочитайте слова, які ча= 1089;то казав людям преподобниl= 1; Серафим Саровський чудотворецn= 0;, знайдення м = 86;щей якого святкуєтьсn= 3; 1 серпня.
Під&= #1082;азки: (5-1+4-5+3-1+2-5+1-1+5-2+4-4)
(3-2+2-4+1-2+5-3+4-3+3-3+2-3+1-3),
(5-4+4-2+3-4+2-2+1-4+5-5+4-1)
(3-5+2-1+1-5).
(Рацкевич
Софія, с.
Ставрів
Млинівськоk=
5;о
району)
ІІ=
І
дитячий
фестиваль у
Онишківцях
7 серпня відбувся ІІ = 30; дитячий фестиваль у = 054;нишківцях Дубенськогl= 6; району на джерелі Праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. Відкрив фестиваль і промовив вітальне слово до учасників Архієпискоl= 7; Рівненськиl= 1; і Острозьки = 81; Варфоломій.
Цього року у фестивалі взяли участ= 00; тринадцять = 76;итячих колективів. Також у цьом= 091; році на фест= 080;валі не було жюрі, а тому не розподілялl= 0;ся місця. Саме дружба і спілкуваннn= 3; були переможцямl= 0; на фестивал= 10;.
Як і завжди, цьогорічниl= 1; фестиваль приніс для дітей і доро= 089;лих багато радості та нових друзі = 74;!
Пра=
074;едної
Анни джерел
=
86;
Скрізь, де не глянь – святі місця.
Неподалік гора оця,
Де слід лишила Божа Мати,
Щоб твердо в вір= 110; нам стояти.
А ген здивовані зіниці
Бачать дзвін Лаврської дзвіниці.
І голос головного дзвона
Лине сюди, немов з амвона.
Попід горою джерело,
Споконвік= 1110;в отут текло.
Вода незвична, а цілюща,
Всім помічна у світі сущим.
То сльози наши = 93; матерів,
Сестер, сиріт і юних вдів.
Тих, хто на війнах, хто в неволі
Благав у Бога кращу долю.
Мастей усяких вороги
Не раз топтали береги:
Татари, турок, той же лях…
Стогнав від зойків Чорний шлях.
Та час спливав = 110; гоїв рани,
І знову йшли сюди прочани.
Ігумен Іов преподобниl= 1;
Сюдою також мандрував,
Коли із Дубно у Почаїв
В безсмертя шлях свій прокладав.
Святої Анни джерел = 86; –
Душі утіха і тепло.
Спішу до тебе знов= 091; й знов.
Бо тут і Віра, і Надія, і до Всевишньогl= 6; Любов!
(Протоієре&=
#1081;
Ярослав
Климнюк, с.
Підлужжя
Дубнівськоk=
5;о
р-ну)
У
електронніl=
1;
версії
відсутні
деякі ілюст
=
88;ації
та малюнки.
Запи=
;туйте
паперову
версію
газети у
храмах
Рівненськоo=
1;
єпархії
=
43;азета
розповсюджm=
1;ється
у храмах
Рівненськоo=
1;
єпархії.
=
45;лектронну
версію
читайте на
сайті http=
://pruxod.ucoz.ua/.
=
56;едакція
залишає за
собою право
скорочуватl=
0;
та редагува
=
90;и
надіслані
матеріали.
=
42;ідповідаль=
1085;ість
за
достовірніl=
9;ть
інформації
несуть
автори
публікацій.
=
47;асновник:
Рівненське
єпархіальнk=
7;
управління
УПЦ.
=
42;идавець:
Свято-Різдв
=
86;-Богородичн&=
#1072;
парафія смт.
Мізоч
Здолбунівсn=
0;кого
району.
=
42;идається
з квітня 2004
року.
Виходить
один раз в мі=
1089;яць.
=
56;/с:
РВ 379 від 02. 04. 2004
року.
=
43;оловний
редактор:
протоієрей
КАРПЮК Олек
=
89;андр
Леонідович.
=
40;дреса
редакції: 35740,
Рівненська
область,
Здолбунівсn=
0;кий
район,
=
89;мт.
Мізоч, вул.
Дерманська, 6.
Телефон: (03652) 40-916.
=
45;лектронна
адреса: karpyk@gmail.com
=
58;ираж:
1120
екземпляріk=
4;.
Друк: ТзОВ
“Острозька
друкарня”.